|
// Поезія
// Вірш |
Впаде на поминки ватага чорних гав:
Вони - живі, а ти, невдахо, їм програв
І, мертвий, слухаєш угарний п’яний гам.
Зникають у горлянках самогону літри,
які ти вигнав із венгерок цього літа.
Лежиш, мовчиш, синієш, заздриш... Інші вип’ють.
... |
Статистика твору:
слів - 41;
рецензій - 1.
|
Читати
далі... |
© Граро Зуму,
02-08-2012
|
|
|
// Поезія
// Вірш |
З присмаку хмелю і солоду.
Очі і брови – стерто…
Скверни, вогню, золота –
коротко, мертво.
Зойками безберегими
піниш мене, славиш…
Люто душити стегнами –
нищить, бавитись.
Горло, мов гирло – повінню!
В повені, дурнику, втонеш…
Ти такий мій, ти –... |
Статистика твору:
слів - 43;
рецензій - 2.
|
Читати
далі... |
© Айрін Нуар,
02-08-2012
|
|
|