Вірити в Добро - здається, всі люди в нього вірять і сподіваються на краще. А як же інакше? Віра, наче вогник, що жевріє на самому дні серця та душі. Ми плекаємо її з надією, що все так погано та сумно не буде...

Вулички Праги сьогодні надзвичайно тихі...

ти долонями закриваєш мої очі, ти губами закриваєш мене, я не маю змоги говорити чи діяти. ти повністю вбиваєш всі протистояння...

я шукаю вихід кожного дня і кожної ночі я шукаю виходу, як би то втікти від тебе, тобто втікти від себе, стати незалежною...

А таки Адам і Єва знайшли ту флєшку! Я не знаю хто чи Хто запакував у неї Змія, але видно, що так було комусь чи Комусь конче треба. Якщо би дехто згадав, як у ті золоті часи було, без сумнівів зміг би якось приблизити собі деякі пікантні нюанси Едемськог...

Ковтаєш трішки більше морфію, ніж завжди. Суко, що тепер і тобі зле?
А хто ще вчора гавкотів біля входу і чекав на мої виправдовування?
Дзуськи, я - вільна людина: мій вечір, мій день.
Ти з’їла купу моїх сил і проковтнула мій спокій. Твоє єство змуш...

f


...

видалено


...

Ходімо зі мною, кицю, я покажу тобі справжній рай. Я буду кожного дня годувати тебе найсмачнішим плямканням і сьорбанням. Я буду кожного дня розповідати тобі одну і ту ж історію, але так майстерно, що ти цього навіть не помітиш. Я куплю тобі найкращі капц...

Текст видалено автором твору...

- Було се ще в ті часи, коли наша славна Січ Запорізька наганяла жаху на гаспидів магометанських – турків і татар, коли в кожному селі чи хуторі було повно козаків, а наша рідна земелька не належала ніяким чужоземним зайдам, а таки нам, українцям, а не, я...

Цупкі клапті слів скріплюють докупи матерію всього. Це те, що в мені є невід’ємною частиною торби. Наповнена на повному серйозі порожнистим камінням, вона змовчує похмурий день. Учора літо різало вени, брудні калюжі цікавилися розжареними черевиками. Сонц...