8

- Слухай… а може то все привидилось тобі?
- Що привидилось?! – роздратовано вигукнув Антін, - і церква, і Мефодій, і… ота панна, що подібна з Тетяною, як дві краплі води? Та ні, брате! Кажу ж бо тобі – така схожість між ними обома, що спочатку і сум...

Я знов літаю, наче маю крила...
І то не жаль, що холод і зима!
Сніги страшні кохання розтопило,
Що вранці мені ратом подзвонило,
Й сказало, що сьогодні справ нема,
Й воно до мене прИйде зовсім скоро...
Ось я уже налила нам вина,  
Воно подзвонить в...

Я більш не думаю. НічОму вже не вірю.
Ілюзії забула я давно.
Я знаю, що тебе я не зігрію,
Клянуся, мені просто все одно...

Дзвінок. Почулося? Ні, справді, в тиші
Лунає мій мобільний телефон!
А, може, то здалось? Ураз принишкну,
Заб"ється серце пі...

Андрухович Софія
Сьомга. Роман. – К.: Нора-Друк, 2007. – 352 с.

Юрій Андрухович – неординарний письменник. Саме він є одним із тих, хто породили на території незалежної України поняття сучасної літератури. Тому й не дивно, що його тексти часто критик...

Приснилась дівчина в вінку
Із квітів польових
В очах блискітки у танку,
Й щось невідоме в них.

І чарівні як ніч вуста,
І усмішка дзвінка,
Така жива, така проста,
І бажана така...

До себе кликала мене
І біг я стрімголов...
Не віриться, що сон...

дивуватися знову
кожному
примхливому подиху
знаходити нову
тебе як завжди
і повним подиву
тебе любити так
як хтось любить
лише свої сни
бо порух то знак
що ми в світі інших
речей і вони
нас іншими роблять
де ранок, вогонь
від очей твоїх
се...

Текст видалено автором твору...

Гроші,баби,гра у карти-
Не живеш ти,а існуєш.
Міліони-це не жарти,
Тринькаєш,життя марнуєш.
Ти-картяр.Сьогодні виграш,
Ти багатий на всі сто.
Завтра знову за стіл сядеш-
І програєш вісімсот.
Мільйонери,мільярдери,
Але ти в одних трусах
Їм підпис...

гарячий вітер лице торкає
і сонце в зеніті пече,
примружені очі тіні шукають
у сумці, що за плечем.

виймаю темні як ніч окуляри -
зіницям надійний щит,
та промінь світла злодійно-примарно
у шпарки під них біжить.

ховаюсь за спину розкосого ...

Дощ на якусь мить зачаївся – здавалось, лише вичікував, доки перехожі знову вийдуть на вулиці з своїх прихистків. Ранок дихав похмурою сирістю.
У невеличкому приміщенні, де продавали хот-доги, був аншлаг. Можливо, відвідувачів сюди загнав не так голо...