дивуватися знову
кожному
примхливому подиху
знаходити нову
тебе як завжди
і повним подиву
тебе любити так
як хтось любить
лише свої сни
бо порух то знак
що ми в світі інших
речей і вони
нас іншими роблять
де ранок, вогонь
від очей твоїх
серце запалить
я рани розкриє
і станеться гріх
мій лютий і любий
мій гріх без омани
я знатиму що
жодна не варта
такого гріха моє
щастя давно
заховано в тобі
браму приперто
і вікна закрито
і ти ще вагаєшся
а в голові
усе у тумані від снів
і від марень моїх
розкажи мені нині
хто я для тебе
і хай я загину
в долонях твоїх
