Текст видалено автором твору...

Текст видалено автором твору...

тебе вкотре витурили з театру, друга вистава цього місяця,
закінчується оплесками, на твою адресу, "Вово" ти козел, це місто
стає для нас затісним, навіть старий еврей на андріївському,
розповідає нам однакові вірші, навіть дядько Арсен чекає нас в ...

Дощ омиває очі  
дощі під стогін вітру
І знову цвітуть чорнобривці
І осені ловлю привіти
  Каштани згубили кульки
Їх хтось позбирає на зиму
Їх хтось зігріє в долонях
в долонях відчується Осінь
Просто іти серед золота
  золото під ногами...

Сьогодні я зрозуміла, що загубила свій записник з віршами. і ще я розумію, що не пам ятаю навіть четвертини з них, розумію, що його мені не повернуть, тому що, звісно, я не підписала його своїм справжнім іменем. і, взагалі, я цілий день ігнорую той факт. ...

День у відповідь -
Погляд повторює.
Мої очі наведені карим.
Дотик твій, мій образ спотворює,
Віддає таємничим жаром.

Я літала -
Вони губилися.
Твої принципи давали збої.
В поцілунку - на нас молилися,
Але ми не лишали зброї.

Час не дихає -
...

Текст видалено автором твору...

Автограф-сесія дощу на сірих лініях асфальту
Згрубілим доторком вітрів. Здаля летять руді пір'їни.
І недописані листи лягають на узбічні шпальти
Забутих подумки газет. Під ноги падають рубіни

Або в грязюку. Так, недбало –
Що забагато, то невлад...

Пробуджені риби Конфуція смажать ранкову свідомість.
На сонці луска виграє позолотами Будди.
Ми бачили зірку. Вважали – то щастя, натомість
То ніч завершилася. Ріки шуміли в нікуди.

Шуліки шугали в біду. Біда городила дорогу.
Стелились осінні л...

                                                                                                                              Для Л. Я.

Дім вабить світлом
Коли не вертати
Зацвітає пліснява

Лічити дні малі марно
Зализувать рани солоно
Думк...