Пробуджені риби Конфуція смажать ранкову свідомість.
На сонці луска виграє позолотами Будди.
Ми бачили зірку. Вважали – то щастя, натомість
То ніч завершилася. Ріки шуміли в нікуди.
Шуліки шугали в біду. Біда городила дорогу.
Стелились осінні листки по брудом прикритому слові.
Горою ведмідь застогнав – йому вже немає барлогу:
Тут здавна Макдональдс стоїть в ім'я урядової змови.
Молися на простір, молись, майдан окупують паскуди!
Твій спокій червою кишить, викреслюють вас поіменно.
З під ніг продається, твоїх, останнє святилище Будди…
Омий же пергамент табу і врешті доріж собі вени.
о4.1о.2оо7
