Посидимо, помовчимо, дивлячись на Сонця захід,
На цей чарівний, божественний закат,
Його сам Бог дарує нам у ці хвилини,
Та Сонце скоро сяде й нам пора назад...

Посидимо, помовчимо, о як же мало часу,
На ці хвилини щастя, нам відведено,
А далі як ...

Я розмовляв сьогодні з Сонцем,
На висоті де птах літав,
Із орлем ясним й сизокрилим,
Я гімни Богові співав,

В моїй душі життя бриніло,
Текла цілющая вода,
Як предки славили Ярило,
Сьогодні славив Його я,

Перехрестившися Христові,
І уклонвшися...

І знов до бою зривається душа,
Останній вовк Правду пам"ятає,
Він бачив звідки прийшла ота чума,
Він бачив, як сім"ю його вбивали...

Коли від Роду відрікалися брати,
Забувши для чого вони рожденні,
Вовк лапи збивши біг у темну ніч,
І клятву дав ...

Текст видалено автором твору...

Текст видалено автором твору...

Текст видалено автором твору...

Текст видалено автором твору...

---...

стружки теплі від глиці
кучерявились скрізь
й розлітались як птиці
як покоси з-під кіс

запорошив трачинням
по майстерні мольфар
лиш у шибці дитинно
тліли очі стожар

і ридала над світом
у безмежжі сумнім
смерекового літа
горобинова ніч

...

– Нусик мій пухнастий... Ти мій найсолодший сонячний зайчик... Квіточка моя ароматна...
Остання ніч перетворювала його ніжний шепіт на моторошне заклинання, від якого Нусю обдавало морозом по шкірі. Від того ранку, коли Іванко обійняв її за плечі і сказа...