Ганнуся сиділа на залитому сонцем подвір’ї та нудьгувала. Раптом на маленьку долоньку щось сіло – тепле та м’якеньке, ніби сонячна плямка.
– Хто ти? – здивувалась дівчинка.
– Сонченя! – відповів промінчик.
– Хто? – засміялась Ганнуся.
– Сонченя… -...

Страхуюся від убивства на декілька років тишею,
Замінувавши гнівом себе, щоб вдосконалити ствердження.
За все розрахуюсь у Бога – він більше за нас не вирішує,
Він надто до всіх толерантний. Відточую в серці стержні я

Своєму вампірському кодлу, яке ...

/// це замальовка тексту, що тільки пишеться:) далі буде, може, колись

- Блядський район!
Здається я це не подумав а сказав. У всякому випадку якась чинна бабця, зі своїм песиком плінтусового зросту, просто підстрибнула вгору почувши це і обігнула мен...

Текст видалено автором твору...

Моєму серцю досить твого тіла,
Твоїй свободі досить моїх крилець
Із вуст моїх до неба вже злетіло
Все приспане з твоїх душевних вилиць.

В тобі – ілюзії щоденної рутини
Ти – як роса, що прибуває в вінця.
Розмивши горизонт своїм відходом,
Ти...

Розділ 16
Заклик до обережного плавання – Три години стернування за двадцять три дні – Прибуття на Кокосові острови Кілінга – Кумедна глава соціальної історії – Вітання від дітей острова – Очищення та фарбування «Спрея» на пляжі – Магометанське...

Текст видалено автором твору...

Як легко падають слова
На білий лист,
І як кружиться голова
Від перших сліз,
Як же незвично відчувати
Сердця товк,
І як же лячно починати
Перший крок.
Так легко мріяти безпечно,
Чекати строк,
І сподіватись недоречно
На твій дзвінок....

Текст видалено автором твору...

Ці шляхи - заболочені, сіллю засипані й пилом.
Боронь Боже, колись отакими шляхами іти.
Білі мушлі - як леза.
І пишуть червоним по білому
наші ступні, шукаючи хід у ворожі світи.

Як повірити в себе, коли всі довкола не вірять,
і вгадати, куди пе...