Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2683
Творів: 50933
Рецензій: 95688

Наша кнопка

Код:



Ошибка при запросе:

INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 17488, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '54.224.52.210')

Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed

Художні твори Проза Казка

Сонченя :-)

© Estrella del Mar, 20-08-2009
Ганнуся сиділа на залитому сонцем подвір’ї та нудьгувала. Раптом на маленьку долоньку щось сіло – тепле та м’якеньке, ніби сонячна плямка.
– Хто ти? – здивувалась дівчинка.
– Сонченя! – відповів промінчик.
– Хто? – засміялась Ганнуся.
– Сонченя… - несміливо повторила плямка. – А що?
– Яке дивне ім’я!
– Чому дивне? Дитинча зайця ж називають зайченям. А я – дитя Сонця. Отже, звусь Сонченям. – посміхнулось сонячне дитятко й закрутилось на місці.
– Яке ти кумедне! – зраділа Ганнуся й хотіла накрити його руками, але… Не змогла. Промінчик знову з’явився на поверхні.
– Спробуй мене впіймати! – підморгнуло дівчинці Сонченя і кудись сховалось.
– Ти де? Не тікай, - нахнюпилась Ганнуся. – Не залишай мене, ти хороший, ти добрий…
– А давай пограємось! – почула вона знайомий голосок звідкись із-за дерева. – Я буду втікати, а ти спробуєш мене наздогнати. Давай!
Ганнуся зраділа, що в неї з’явився такий друг. Бо влітку поряд не було нікого – всі кудись роз’їхались. Тому вона одразу ж погодилась і побігла гратися в таку знайому їй гру. Бігала Ганнуся швидко, а тому завжди могла наздогнати навіть прудкого Тараска.
– Сон-че-ня!
– Я тут!
– Зараз я тебе впіймаю!
– А я вже тут!
Дівчинка ганялась за промінчиком цілий день. Тільки вона бачила його на дереві й підходила ближче, як він уже з’являвся на стіні будинку, лиш вона підходила туди, Сонченя вже було під кущем. І так увесь день.
Уже під вечір Ганнуся без сил опустилась на травичку.
– Сонченя! Ти граєш нечесно, - образилась дівчинка. – Я не вмію так швидко бігати…
– Добре, давай я буду тебе наздоганяти, - погодилось Сонченя. – Тільки часу в нас є небагато. Скоро Сонечко піде спати й мене покличе…
Ганнуся посміхнулась.
– Сонченя, за мною! – скомандувала вона й побігла швидко-швидко у невідомому напрямку. Сонченя було з нею, аж поки Ганнуся не забігла в клуню. Там не було ні вікон, ні малих щілин, куди б міг пролізти промінчик. Усе, думає дівча, тут він мене точно не впіймає! Так і сиділа Ганнуся у клуні, а коли вийшла… був уже вечір.
– Сонченя, ти де? – кликала дівчинка. – Ти образилось, може? Я тут, лови мене!
Вона блукала подвір’ям у пошуках друга, але Сонченя не відкликалось.
У Ганнусі на очах були сльози. Вдома вона неохоче їла кашу, приготовану матусею. Вночі, заплаканій і втомленій, їй снилися сонячні плями на темному подвір’ї. Вранці було сумно й холодно, бо йшов чомусь дощ.
– Сонченя, повернись! Ти мене чуєш? Може, це ти плачеш дощиком? Не плач, я люблю тебе й хочу гратися з тобою. Я не буду більше ховатись, тільки ти повернись! – благала Ганнуся біля вікна.
Наступного дня дівчинка прокинулась від чийогось теплого дотику. Сон не спішив її покидати, тому очі розплющувати не хотілось.
– Скільки можна спати? Ти так до вечора проспиш і ми не зможемо погратись, - почула вона крізь сон чийсь знайомий голос.
– Сонченя? – розплющила очі Ганнуся.
– Так, я. – лагідно всміхнувся промінчик. – Вчора не зміг прийти, бо лив дощ, але це плакав не я, чесно-чесно.
– І ти не ображаєшся? – зраділа дівчинка.
– Ні! – здивувалось Сонченя.
– Тоді… Втікай, Сонченятку, поки я тебе не впіймала!

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)

не сподобалось
сподобалось
дуже сподобалось



кількість оцінок — 4

Рецензії на цей твір

Капітошка я малий...

На цю рецензію користувачі залишили 4 відгуків
© Уляна Галич (Консуело), 21-08-2009

І я так хочу!

На цю рецензію користувачі залишили 3 відгуків
© Юлія Ручай, 21-08-2009

Тепле,

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Ніка Нікалео / Veronica, 20-08-2009

І то бігом - у журнал! :))

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Залєвський Петро, 20-08-2009
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.69514489173889 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Історія Європи. Український погляд
Кожен з нас має знати історію власного народу. Бо історія – це його посвідка на проживання на рідній …
Погляд на світ через призму пародії.
«Прометей поміж грудей» – тільки ця провокативна назва збірки чого варта! І це не натяк, це те, про …
День Соборності України
Вітаємо всіх з днем Соборності! Бажаємо нашій державі незламності, непохитності, витримки та величчі! …
Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …