Сонце щоранку сходить
де кришталеві сходи
круто ведуть до Раю.
Там невимовний спокій
ані шелесне! – доки
дядечко Ґершвін грає.

Там індіанка▪Осінь
під блідолицю косить –
завше: і до, і після.
Там не мені  –  Петрові,
наче калюжа крові,
...

Шановні друзі і колеги!

Дванадцятий Конкурс поетичних перекладів стартував.

Сподіваюсь, усі добре провели літо, відпочили, набрались сил і натхнення та готові до нових звершень.
Пропоную Вашій увазі практично хрестоматійний вірш американця Роберта...

За сімейним переказом, колись мій батько зустрів на весіллі мою матір, свою майбутню дружину. ЇЇ примхливу дівочу увагу одразу привернула розкішна чуприна незнайомця, коли він, спізнившись на дві години, пружною спортивною ходою, світячи глибоко поса...

Вибачаюся перед громадою за те що піддався на провокацію і став відповідати на нецензурну лайку нецензурною лайкою. Виставляю абсолютно цензурний варіант.

Я – толераст! І цим уже все сказано!
Я – толераст! І вам усім... кінець!
Терпіть мене громада з...

Текст видалено автором твору...

Ні,
милий,
не життя минає.  Ми минаємо неминуче –
як водогін  зіпсований – спершу крапає, а потім – цівочкою тече,
і спинити хочеш, і руки мочиш, і серце мучиш,
А Бог – вічний сантехнік – усміхається  через твоє плече –

як (Homo)
...

Текст видалено автором твору...

Жало́ба за землею… А причина –
Щорічна осінь. Це вона привчила
Приречено чекати панахид,
Де плакатиме мовчки чи навзрид
Будь-хто з людей - чи жінка, чи мужчина,
Як за царівною, що мертвим сном спочила.
Жало́ба за землею…

Ридаю попри мій...

Текст видалено автором твору...

У черзі за порцією літнього тепла я стояла одразу за Дощем. Нетерпляче смикала лямку на сумці. Мій сусіда попереду теж, видно, поспішав, бо раз-по-раз починав нервово тупцювати на місці і крутити головою. Перед нами ще чекали своєї черги Туман, Обман і Бу...