|
// Поезія
// Поезії |
Якась пустка у душі
Поглинає, наче прірва,
І надію на плечі,
Мов те яблуко, хтось зірве.
Закипіло все було,
Але раптом похололо,
Твої очі не знайшло
І зімкнулось кляте коло…
Я у ньому, мов в тюрмі,
Чую, але вже не бачу,
Моя віра на коні
Зно... |
Статистика твору:
слів - 120;
рецензій - 0.
|
Читати
далі... |
© Ольга Зозуля,
29-09-2009
|
|
|