|
|
| Авторів: |
2698
|
| Творів: |
51622
|
| Рецензій: |
96045
|
|
|
|
Код:
|
|
|
Ошибка при запросе:
INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 18273, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '3.16.130.96') Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed
|
Художні твори
Поезія
Поезії
|
|
|
| © Ольга Зозуля, 29-09-2009
|
Королева осяйна
З золотим ясним волоссям,
Та стуманилась весна
Покаліченим колоссям…
Наче пустка навкруги,
А ти йдеш, не зупиняєш,
Ще хвилина – і сніги,
Все одно не зупиняєш…
Не для тебе ця земля,
Не для тебе чорні руки,
Твоя доля чарівна
Помирає від розпуки…
І голосить наче птаха,
Порятунку тільки просить,
Вже змарніла бідолаха,
Що цей хрест на грудях носить.
Ти люстерко покажи, –
Хай побачать свої очі,
Хай невірні і слабкі
Не марнують тобі ночі…
Хай низенькі не встають,
Хай не тягнуться за сонцем,
Не роби їх кляту путь
Своїм сонячним віконцем.
Хто в тобі не бачить зорі,
Той для тебе тільки тінь,
Їхні погляди прозорі,
Їхні руки – далечінь.
Хто без тебе на цім світі
Бодай мить прожити може,
Тих не варто садовити
У хороми, – не вельможі…
Хто без тебе задихнеться
І не встане вже ніколи,
Той як скло не розіб’ється, –
Очі ще не похололи…
Хто тебе візьме за руки,
Не відпустить в прірву впасти,
Поведе на щасні луки,
Зможе цеглу в стіну вкласти…
Той король тобі і небо,
На якому сонце ти,
Королево, королево,
Тобі долю ще знайти…
05.05.2009
|
|
|
| кількість оцінок — 0 |
|
|
