Над канделябром в спальні жив павучок на ймення Пен. Він щоразу будився від скрипу старого патефона, який заводила пані Нім, ставлячи одну зі своїх улюблених платівок. За кілька секунд кімнату наповнював трохи хриплий голос жінки, спів якої нагадував мурк...

На вареники до Вані
Вся сім'я зійшлася:
І смачні вони, і гарні,
Син смакує ласо.
Іх нахвалює дружина:
"Клад, а не мужчина!"
В супермаркеті «ліпив" їх...
Ось така причина.
...

Текст видалено автором твору...

                                                               Слепой пианист

Наш мир жесток и прекрасен одновременно. Жизнь идет, не останавливаясь и не жалея никого. Печаль, радость, боль, расставание, тоска, смех ребёнка, поцелуй…ради этого и живем…...

а ти заглиблюйся
бери і заглиблюйся
спочатку  непомітно
а далі все помітніше
заглиблюйся
нехай що хочуть кажуть
а ти заглиблюйся
ні ні не стримуй подих
хутчіш заглиблюйся
ти бачиш як вони дивляться?
а ти заглиблюйся
на глибину де світло
в очі ...

Бути від тебе так довго так далеко,
перетворивши життя на чекання,  
надіятись, вірити, мріяти
що ми одне одному треба
(бо інакше - для чого?…)

І той незбагнений сенс,
що крутить часом,
наші душі вистроюючи у
ще незнаний інтервал.

Най...

(Уривок з повісті "Батальйон смерті")

                                                                    "Метелик і танк."
                                                                                          (Ернест Гемінгвей)

               ...

(Уривок з повісті "Батальйон смерті")

                                                                  « - Що таке смерть?
                                                                      - Ми ще не знаємо що таке життя,
                       ...

Так холодно, коли один супроти ночі!
Так страшно, коли назад нема вже вороття.
І сльози, мов той дощ, залиють очі.
Життя твоє летить у небуття.

Так дивно, стало чути голос тиші.
Так одиноко у юрбі нерідних лиць.
Навколо лиш понуро ходять душі.
...

Жив собі рамар. Звичайнісінький рамар. Він все життя виготовляв рами, рамки, рамочки, так як це робив його батько і дід, і прадід. Можна навіть сказати, що це ремесло міцно вплелося йому в кров і було невід’ємною частиною життя, так само як сон чи кава на...