Водою крізь пальці стікали дні, залишаючи по собі постійно новий, але завжди мокрий слід віджитих митей. Він йшов ніколи не зупиняючись, незважаючи на пустельний вітер, тропічну зливу та арктичні буревії. Він йшов не зменшуючи темпу, не звертаючи з доро... |