У розпал сонячного літа - ція тиха смерть.
Стікав розпеченим блакитом не дощ, а смерч...
І плаче, плаче пташенятко - нема гнізда.
І сяє з неба рідний татко.
А нам - біда...

***

Торкнутись теплої руки
дозволь ще, Господи,
черпнути з щедрої ріки...

Оригінал:

*** (Ярослав Нечуйвітер, http://maysterni.com/publication.php?id=79800)

Урешті-решт усе колись минає.
Стабільності немає -навпаки:
мої роки збираються у зграї
і відлітають.Помахом руки

прощаюся із ними -і світаю:
нові епохи, звич...

(Замість післямови до збірника віршів Інги Хухри «Дикий мед»)

                                 «Тепер я перестану шукати дорогу в минуле. Досить дзвонити по телефону, записаному на папірці.»
                                                            ...

Текст видалено автором твору...

1. З балконної лоджії -
нічний театр:
покотився місяць
дірчастим ементалем*
по діагоналі даху.
Молочний шлях
вишиває гладдю
в безодні неба
імлисту мережку.
А світлячок -
наче той світлоноша,
замерехтів у теміні трав
упалою зіркою..

...

Текст видалено автором твору...

- Тату, ти тільки не хвилюйся, - поправляючи краватку на шиї літнього чоловіка, прошепотіла йому на вухо молодичка .
- А чого мені хвилюватися? Я все життя прожив чесно! Мені нічого приховувати! – Від підвищеного тону та категоричної жестикуляції чоловік...

Текст видалено автором твору...

Рідне місто, раніше таке непорушне й непідйомне, знялося з якоря і пропливало кудись за корму вздовж обох бортів „Таврії”. Старовинна козацька фортеця, несправжня, побудована для зйомок якогось голівудського фільму, але саме на тому острові і під тим дубо...

*   *   *
Коли я бачу, як вітри невгавні
Зими шаленства бурю їм навстріч
Здіймуть у грудях в нас, кажу: “Принаймні
Це ж та пора, коли найдовша ніч.
Хай квітів не знайдеш у сніговиці
Й повітря співом птахів не бринить, –
Та сонце сходить пізно так у...