Урешті-решт усе колись минає.
Стабільності немає -навпаки:
мої роки збираються у зграї
і відлітають.Помахом руки
прощаюся із ними -і світаю:
нові епохи, звичаї, тіла
(минулого імла – густа і темна)...
Через віки у мене ти була,
жила у серці –знаю це напевно -
лишилися два зоряні крила,
котрі донині зберігаю ревно.
Урешті-решт усе колись минає.
мої роки загарбала жила –
засіла в серці і забила сваю,
до вуха макаронно так – «ла-ла».
прощаюся нарешті і світаю-
нові знайомства. лірика. тіла.
минулого імла густа і темна,
уже й не пам’ятаю ні кола.
Пародія:
Урешті-решт усе колись минає.
мої роки загарбала жила –
засіла в серці і забила сваю,
до вуха макаронно так – «ла-ла».
прощаюся нарешті і світаю-
нові знайомства. лірика. тіла.
минулого імла густа і темна,
уже й не пам’ятаю ні кола.
я тільки знаю знаю достеменно
мені жила лишила два весла.
а нафіга, хоча і офігенні.
