1. З балконної лоджії -
нічний театр:
покотився місяць
дірчастим ементалем*
по діагоналі даху.
Молочний шлях
вишиває гладдю
в безодні неба
імлисту мережку.
А світлячок -
наче той світлоноша,
замерехтів у теміні трав
упалою зіркою..
2. І стоїш на балконі
у німому зачудуванні -
уже відгриміло й відблимало -
після зливи
потягло
ще теплим
після спекотного дня
асфальтом,
смолою з далеких колій
та прілим, втомленим від бою,
поляглим покоссям..
3. Циґарка блимне і згасне в траві,
над головою зашурхотить
кажан оксамитом -
волосся помалу встане
від ожилої тиші дибки..
Кулястий сир
вже упав за ламаний обрій дахів.
І знову тихо.. і спокій..
Перша ніч вакацій..
4. Гул бджіл у кроні липи чути
ще здалека..
Золоті китиці сонцем умитої липи
гойдаються у вечірнім повітрі -
пухнасті грони зважка звисають
і ваблять передчуттям
коштування за зимових ночей
липового меду..
І скільки-но коштує
грам цієї блаженності?
Буду колись
собі згадувати..
5. Вечір теплим чаєм
розливаєтьска по гіллях і жилках -
польова стежка
тоне в розквітлих маках..
Білі маки - ціле море білих маків -
неначе перший упалий сніг,
чи то хмарки,
що торкнулися злегка землі,
чи то пір´їни янголів..
5. Парадокс: спочатку були тіні замість людей -
себто, на тлі світла видко лиш тіні..
Але коли істота ступить у тінь (чи на сторону тіні) -
тоді світло освітить Людину..
6. Чорна киця,
дрібно перебираючи лапками,
перебігла мені дорогу..
З темноти -
лише дві зловтішні зелені жаринки:
усміхаються,
вносячи у душу замішання,
ніби випаровування
коктелю "Зеленa Маргаритa"..
Засумнівалася:
звернути з дороги
чи йти мені далі?
6. Дощ заряснів, задріботів,
перестрів мене серед дороги -
(ах, цей теплий, сліпий червневий дощ!) -
Адже червень -
такий щедрий на краплі й суниці!
Визбирую кожен день на сильку** -
роблю з них колористий колаж,
мов намисто..
Кораловими вустами
пригубляє (і погубляє)
сонце моє єство -
німію і розчиняюся
у його всесильному
владарюванні..
7. На Володимира та Ольги - липневий фестун -
найвеселіше на Бірках*** свято..
Дівчата у сукнях -
наче метелики з нарюшеними крильцями.
Хлопці - хоч раз у рік
(ще перед першим ковтком дівочих вуст чи горілки) -
виглядають справжніми ґалантними кавалєрами..
..І кавалєрка**** - перша здибанка,
перші поцілунки й зізнання
за мерехтіння
ще святоянських комашок*****..
8. Квітка у вазонку -
та, що примерзла на протязі взимку -
(гадала, вже не відновиться..) -
майже півроку стояла - ні жива, ні мертва..
Але ж раптом погляну -
аж після літнього сонцестояння,
так би сказати, вже після зениту -
перші зелененькі паростки..
9. Довжають тіні - червоний диск сонця
ще мить зависає над горизонтом - і падає.
І, звісно ж, тіні зникають..
І стоїш на балконі у німому зачудуванні.
Ніч. Спокій.. Ще продовжуються вакації..
------------------------
* ементаль - голандський твердий сир
** силька - стебло травинки, на яку надягається ягідка суниці
*** Бірки - селище неподалік Львова, кожного року там на Володимира і Ольйги влаштовують фестиваль (= фестун по-галицькому) з піснями і танцями.
**** Кавалєрка - (по-галицькому) це пора зустрічань хлопця і дівчини.
*****Cвятоянські (Kупальські) комашки - світляки
