У розпал сонячного літа - ція тиха смерть.
Стікав розпеченим блакитом не дощ, а смерч...
І плаче, плаче пташенятко - нема гнізда.
І сяє з неба рідний татко.
А нам - біда...
***
Торкнутись теплої руки
дозволь ще, Господи,
черпнути з щедрої ріки,
просити прощення...
Молитва в небо полетить,
слізьми обпечена.
Торкнутись теплої руки -
прошу
приречено...
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design