Коли чорної оксамитової книги
Відчуєш важкість у своїх долонях,
Коли всіх озер Ірландії
Не вистачить, щоб вгамувати твою спрагу,
Коли туманом
Накриєшся як шерстяною ковдрою
Пошитою з сивої вівці часу,
Коли осіння роса зітхання
Тобі буде здаватися ...
мій човник дощенту
розбився в світах
у центрі концентру
пульсує ТаНаХ
вирує безвір’я
на осях вітрів
шматує ганчір’я
убогих шатрів
мого Аполлона
мого Діоніса
усмíшка солона
лукавого біса
знесилює мову
знеславлює Слово
у пеклі повторів…...
гомоніли дощі – про різне про нас і них
вишивали канву вчорашнього божевілля
гомоніли дощі співали пісень сумних
наче гості підвипилі відьминого весілля
відбивались в калюжах промоклі наскрізь світи
там де нас не було – а відтак незрівнянно кращі
...
щодня її емоційна пустота переповнюється, яко згіркле вино, аж по вінця -
щоночі по повній програмі смакує свої шалені, живі інтриги -
відтак за світанків їй - до виття, як бува за ночей вовкам,
коли рвуться на Місяці шлюзи та ллються молочні ріки..
Т...
Цікава річ - сон. Можна навіть сказати дивовижна. Адже хто знає, що він означає? Абсолютно непередбачуваний і неконтрольований ланцюжок подій.
Чому деякі ми запам'ятовуємо, а деякі - ні? А якщо запам'ятовуємо, то в чому в більшості випадків надаємо їм ...
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design