Ігореві Римаруку

Яких пісень, якого, Боже, снігу,
якого снігу і далеких верст
несе тобі душа його незмигна,
немов на гору скрижанілий хрест?
Хто нас пізнав? З дороги нас не збочив?
Хто нам знайшов ночівлю і слова?
Цю скіпочку, цю білу нитку ночі,...

4. Не такі парки ви, може, й бачили, але наш, найкращий, - єдиний!

- Панно Сово, не треба лаяти Сонечко: це ж не вона ті пігулки пила!
Квіт ще ніколи не розмовляв так із панною лікаркою. Якщо зовсім чесно, то він трохи її побоювався. Хоч йому самому ...

                                    «Omnia flumina fluctus maris,
                                      sed maris illius non impletur...»
                                                                    (Liber Ecclesiastes. VII)*

Такий чудовий с...

        
              (з "Історії зоряної експансії")
    
    Досягнувши певного рівня розвитку, кожна цивілізація рано чи пізно стикається
з нестачою природніх ресурсів і перенаселенностю планети. Вирішити ці питання
можна лише одним способом ...

Так чи так – ця діра тут надовго, Алісо,
і тобі в неї падати ще не раз, і напевно не два…
Щодо кролика…
вшився, як водиться, лісом,
записавши на тебе усі спадкоємні права.
Тож танцюй – ти отримала те, що хотіла:
чаювання під липами, дивне життя навп...

Вигубити тебе по краплі
з моря спогадів...
Вимивати -
піщинка за піщинкою -
з золотого запасу снів,
прирекаючи(сь) на
безворотність втрати.
(Іноді краще не відати,
аніж знати).

Сього мороку
душі самотньої
не бажаю ні для кого,
...

Дядьку в тролейбусі здуло живіт, мов балон.
Шкура тріщить і дійшло до критичного стану.
Бахнуло… рвані кишки заліпили салон...
Ну не знайшлося ні в кого там «еспумізану»!
...

Текст видалено автором твору...

   Віра била руками у двері. Термосила ручку. Знов і знов. Але дарма. «Хто мене замкнув? Не розумію. Чому?» – нервувалася жінка. Дістала з кишені папірець, перечитала написане. «Так, вулиця, будинок…» – шепотіла. Набрала на мобільному номер свого друга.
...

Текст видалено автором твору...