Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2635
Творів: 48252
Рецензій: 92951

Наша кнопка

Код:



Художні твори Проза Фантастика

ЕПОХА МІЖПЛАНЕТНИХ ПОДОРОЖЕЙ

© Вадим Ґонтаренко , 29-01-2013
        
              (з "Історії зоряної експансії")
    
    Досягнувши певного рівня розвитку, кожна цивілізація рано чи пізно стикається
з нестачою природніх ресурсів і перенаселенностю планети. Вирішити ці питання
можна лише одним способом - шляхом освоєння інших світів. Проте тут виникають
певні труднощі: більшість зоряних систем у Всесвіті має лише одну планету придатну
для існування життя, тобто саме ту, де й виникла цивілізація; усі інші планети - це,
зазвичай, мертві світи, позбавлені не лише життя, а й будь-якої атмосфери. Освоєння
таких планет можливе лише двома способами: будівництво поселень закритого типу,
повністю ізольованих від зовнішнього середовища, або створення на планеті штучної
атмосфери, придатної для дихання живих істот, а також утворення штучної гідросфери
і біосфери. Останній спосіб потребує величезних матеріальних витрат і надто тривалий
у часі. До того ж, далеко не кожна планета може стати об'єктом таких ґрандіозних
перетворень: для цього потрібні певні умови на планеті, а також ціла низка факторів,
необхідних для досягнення кінцевої мети.
    Попри те що колонізація сусідніх планет дозволяла вирішити деякі ґлобальні
питання, вона водночас породжувала нові, ще більш болючі та обтяжливі проблеми.
Адже дуже часто колоністи (й особливо іхні нащадки) усвідомлювали себе не лише
окремою спільнотою, а й окремим видом розумних істот, ніяк не пов'язаних із
планетою-метрополією. Інколи для цього були цілком слушні підстави, адже
тривале перебування в умовах низької або навпаки високої ґравітації дуже сильно
впливало не лише на фізичний, але й на психічний стан, що нерідко призводило
до зміни способу мислення та самої психології розумних істот. Ще більше
відмінностей виникало серед тих, хто народжувався в умовах іншої планети.
Зміни у фізичному й психологічному стані були настільки разючими, що можна
було казати про появу нового виду розумних істот.
    Тим більше, що саме так і вважала переважна більшість уродженців інших
планет. Вони вже не відчували ніякого зв'язку з материнською планетою, звідки
прибули їхні батьки, не відчували нічого спільного із цивілізацію, до якої належали
їхні пращури. Вони усвідомлювали себе зовсім іншими істотами і нерідко ставили
себе вище за мешканців планети-метрополії. Вони відчували духовний зв'язок з
космосом, сприймаючи Всесвіт як розумну істоту, як Вищий Розум, що керує
буттям, а себе називали не інакше як "дітьми Космосу"...
    Усе це не могло не призвести до конфлікту з метрополією, яка прагнула
повного та всеосяжного контролю над усіма своїми колоніями. Але репресії
проти колоністів, намагання придушити самосвідомість уродженців інших планет,
мали протилежні наслідки і лише призводили до повстань, що перетворювались
на війни за незалежність. У підсумку в межах однієї зоряної системи інколи
виникали відразу декілька планет-держав, які згодом розпочинали непримиренну
боротьбу проти колишньої метрополії за право володіти сусідніми планетами та
їхніми супутниками, що породжувало нові вже міжпланетні війни. Незважаючи
на спільне походження та деяку спорідненність, подібні планетарні держави
вподальшому майже ніколи не об'єднувались і не утворювали ніяких союзів
чи конфедерацій у межах своєї системи. Навіть під час епохи міжзоряних
подорожей вони незалежно одне від одного здійснювали дослідження зірок
і колонізацію далеких екзопланет, що знову породжувало нові суперечки та війни,
але вже міжзоряні...
    Проте такі системи були швидше винятком, ніж правилом. Зазвичай планетам
метрополіям вдавалося приборкати бунтівні колонії та відновити владу над ними.
Щоправда, заради миру й спокою в системі колоніям надавалися широкі права
автономій або навіть домініонів з органами самоврядування. Це дозволяло
подолати розбіжності й суперечності, що виникли між центром і периферією.
Саме в таких системах почали утворюватися перші в Галактиці зоряні держави,
що складалися з "материнської" планети, яка дала початок цивілізації, а також із
перетворених або просто заселених планет та їхніх супутників...

    Набагато драматичніше була історія зоряних систем, де розумне життя
виникло й розвинулося на сусідніх планетах. Тривалий час мешканці цих планет
навіть не підозрювали про існування братів по розуму, аж поки одна із цивілізацій
не досягала такого рівня розвитку, який дозволяв вести не лише астрономічні
спостереження, а й здійснювати дослідження за допомогою космічних апаратів.
Зустріч світів майже завжди була справжнім шоком для обох сторін. Проте
найбільш підготовленою до контакту, безумовно, була сторона, яка виявилася
спроможною подолати міжпланетний простір. Подальші події вже розвивалися
в залежності від того, наскільки великою була різниця між цивілізаціями. Дуже
рідко, коли в одній зоряній системі мешкало відразу дві раси розумних істот,
що стояли на однаковому науковому та технічному рівні розвитку. Зазвичай
саме та цивілізація, яка першою спромоглася вийти в космос, в усьому набагато
випереджала іншу. За таких обставин розвинута цивілізація майже завжди
намагалася відігравати роль "старшого брата", нав'язуючи свою волю відсталим
братам по розуму. Деякі прибульці навіть вдавалися до хирощів, удаючи із себе
богів, щоб тримати тубільців у цілковитій покорі та маніпулювати їхньою свідомістю.
Якщо ж це не допомогало, прибульці не гребували нічим, навіть застосуванням
зброї масового знищення. До дипломатії вдавалися лише у тих випадках, коли
абориґени стояли на більш-менш пристойному технічному рівні розвитку і могли
чинити організований опір вторгненню з космосу.
    Та як би не склалися відносини між двома світами на самому початку, фінал
завжди був єдиним: відстала цивілізація була приречена на занепад або навіть
на знищення. У будь-якому випадку її еволюційний розвиток припинявся, а її
подальша історія цілком потрапляла у залежність від волі "старшого брата".
Фактично, цивілізація тубільців була приречена вже тієї миті, коли корабель
чужинців сідав на планету. І хоча спочатку прибульці дуже жваво цікавилися
культурою, звичаями та побутом абориґенів, проте над усе їх цікавила сама
планета, особливо її природні ресурси та можливість колонізації даного світу,
адже чим більш розвинутою була цивілізація, тим більше ресурсів і життєвого
простору вона потребувала. У такому випадку наявність на планеті абориґенів
уже не бралася до уваги: вони були зайвим елементом, котрим можна було
просто знехтувати...
    Найчастіще тубільціям просто повідомляли, що їхня рідна планета їм більше
не належить. Таким чином, у тубільців лишалося тільки два вибори: або стати
частиною нового світу, який вибудовували на планеті прибульці, і повністю
втратити свою ідентичність, або взятися за зброю і загинути у нерівній боротьбі
з космічними завойовниками. Проте найчастіще абориґенів позбавляли навіть
такої можливості - чинити збройний опір загарбникам. Адже прибульці не були
схильні вступати в прямі сутички із супротивником, на боці якого була кількісна
перевага. Не маючи змоги використати зброю масового знищення, яка завдавала
значної шкоди природньому середовищу, що могло зробити подальшу колонізацію
планети безглуздою, прибульці вдавалися до більш витончених способів винищення
тубільців із застосовуванням бактеріологічної зброї, різних смертельних вірусів та
отруйних газів. Якщо ж навіть ці засоби не допомогали, завойовники застосовували
традиційне озброєння: бомби, ракети та автоматичну зброю...
    Звичайно, не всі розвинуті цивілізації діяли у подібний спосіб; деякі намагалися
порозумітися з тубільцями, залучити їх до нових знань і технологій та перетворити
на слухняних помічників. Однак це вдавалося не завжди: дуже часто недорозвинутий
мозок абориґенів просто фізично не міг сприйняти нові знання та збагнути деякі речі.
До того ж, іноді різниця між двома расами розумних істот була настільки суттєвою,
що вони просто не могли знайти спільної мови для спілкування. За таких обставин
колонізаторам не залишалося нічого іншого, як застосовувати мову сили, зрозумілу
навіть тваринам. У кращому випадку абориґенів загоняли до резервацій, у гіршому -
просто знищували. Загалом, кожна розвинута цивілізація чинила на свій розсуд, не
дуже переймаючись проблемами етики та моралі...
    На щастя, у Галактиці не так багато зірок, навколо яких обертається дві або
більше планети населені розумними істотами, тому подібні трагічні історії
траплялися зрідка. Проте вони стали звичайним явищем уже в наступні епохи,
коли розвинуті цивілізації опанували технології міжзоряних подорожей і почали
здійснювати колонізацію далеких екзопланет. Але мова про це вже у наступних
розділах...

    Авторські права © 2013 Вадим Ґонтаренко
    Усі права застережено

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)
кількість оцінок — 0

Рецензії на цей твір

[ Без назви ]

© Віктор, 05-02-2013
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.75443005561829 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

День Соборності України
Вітаємо всіх з днем Соборності! Бажаємо нашій державі незламності, непохитності, витримки та величчі! …
Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …
Графічний роман “Серед овець”
Графічний роман Корешкова Олександра «Серед овець», можна було б сміливо віднести до антиутопії, як …
Добірка художньої літератури козацької доби
Друзі! В інтернет-крамниці “Онлайн Криївка” представлена цікава добірка художньої літератури …