місто снів і солодкого часу,
що лишилося поза шляхами,
там, де літо завжди є в запасі,
там, де хмари літають з птахами
і приймають в обійми покою
всіх, хто тільки мету осягає.
там немає даремної трати,
непотрібного в ньому немає.
заплітає у себ...
Весна поверталася:
Як обтріпана
Скажена псина –
В обдертих джинсах,
Із засмоктаним хаєром;
Розсипала матюки,
Типу благословляла,
Упала в проліски,
Стомлена зимою,
І раптом зарясніла
М’якістю на лозах…
Її згадали.
10.03.2007
...
Оголений костьол
Падає ниць на коліна
Перед богом реставрації.
Асфальтова шкіра доріг
Дрижить перед
Новим випробуванням вибоїн.
Виколупані очі вивісок
Дивляться співчутливо
Розтрощеними окулярами
В спину тих,
Хто завше каже:
«Нащо воно тут...
Дикі готи хот доги за рогом жують,
І ллють кетчуп на спраглий асфальт,
І обгортки – їх вітер жене в глухий кут
І розстрілює з криками: „Halt!”
Аня Рибалко
Посідали мерці на готичні дроти,
Пропускали крізь тло потойбічні плітки.
Я гойдаюсь н...
Вірив в судьбу Пікассо, був бо не зовсім скептик
Також і не атеїст – бачив бо рейки та шпали.
З фауни фарбу черпав, димів нашвидку сигарети,
Пензлем труїв полотно, пускав «кобіток на шару».
Вірив в святий Меценат, бавився експортним елем.
Ніби й ...
Задушливим літом 2019 він йшов порепаним тротуаром Володимирської вздовж “китайської стіни”. Йти було важко: низькі хмари сіяли дрібним попелом, що набивався в ніздрі; дикі перетяги вихоплювались з чорних горлянок під’їздів і валили з ніг; гумовий каптур ...
Сумні лілеї пливуть
тихою водою.
Гойдаються замріяні
на хвилях забуття.
Зачаровані красуні
розквітають під час
місячного сяйва,
коли під спів русалок
уся природа завмира...
У святу ніч Купальську
забуття втрачає
свою силу
й виходять із води
т...
Художні твори 
Статистика твору: 
слів - 195; 
рецензій - 1.
