Сутінки ховають кольори,
Наче жид червінці в чорну скриню.
Гасне день. Лиш Місяць з-за гори
Шле на землю барву блідо-синю.

Я стою. Вдивляюсь в битий шлях...
Затихає срібний сміх малечі.
На світанку знов ти не прийшла -
Може, прийдеш хоч тепер, п...

Навшпиньках перейдеш по гребені мовчання,
ніби по мурах граду, древнього, як світ.
Чекаєш звісточки іще, але віщує серце: це прощання
із милим твOїм в цю тривожну і зловісну мить.

Так поривались в твердь небесну крила -
і там ламались, мов об скел...

*   *   *
Чвари, згубні пристрасті, дикунство...
Чи піднесемося ми над ними?
Світ втіка від нас, немов від скунса, -
Ми для нього стали знов чужими.

Випустили необачно джина –
Пляшечку разом відкоркували.
Спили гіркотиння – в чім причина?
Напів...

1.
Дівчині із м’ятною цукеркою в незмінно зеленій обгортці
Соковитому дівчиську в ультра-помаранчевому трико
Заповідаю саморобне перо і частку моїх варіацій

2.
Ляля скаже перші слова: Mater, cogito ergo sum!
Ляля вкладає спати...

Це йде вона
Ногами весело зрубуючи голови
І тим хто на засклених балконах
І іншим тим що у підземеллях
Вона вища від всієї музики
Що тебе дотепер присипляла
У вині молодім купана
І голосом керує вулканами
Протоптує стежку ту першу
У твоє безголов...

небо висить, діду
висить тихо
і збирається бґанками темними
закладається в моє серце
оксамит

діду, моє серце
у твоїх шорстких руках моє серце

очі твої - вода
очі мої - земля
між тобою і мною вітер гуляє
спідниця моя полощеться
каменем б'є
...

Текст видалено автором твору...

Середа (Четвер перший)
Завтра буде четвер. Колись дуже давно був вівторок, і все буде як завжди. Затхле повітря перетвориться на сумні недопалки, котрі будуть лежати і смердіти у темному кутку кімнати.  А все що відбуватиметься за просторами кімнати, буд...

хочу начисто знести усі кордони
залишивши ширму лише для вбиральні
як і домовлялись (чи може то я вигадую про домовленість?!.)..
винести усі стіни на сміттярку
рідному особистому котові дати простір і вивільнити пустоту нахрін
самотні шкіряні пасма ...

Сьогодні серце лишиться голодним:
Зроблю хоч раз для крові вихідний.
Влаштую протяг. Вітер прохолодний
Свистить в судинах дикий свій мотив.

Воно мовчить, хоч звикло бути ситим.
Немов у піст, спокутує гріхи.
В нас вихідний. Лиш робить діло вітер – ...