1.
Дівчині із м’ятною цукеркою в незмінно зеленій обгортці
Соковитому дівчиську в ультра-помаранчевому трико
Заповідаю саморобне перо і частку моїх варіацій
2.
Ляля скаже перші слова: Mater, cogito ergo sum!
Ляля вкладає спати пластикові подобизни себе у коробочку
Ляля медитує на кучерявого хлопчину Джімі Хендрікса зі сну...
3.
Мої балакучі Жасмін і Біянка спроможні
Годинами розповідати наступний епос:
Часто-густо
Диявола малюють смішним
Джонатан Сміт
Прожив
Трохи віку
І одної ночі
Посивів
Втратив мову
Так і не встиг
Пояснити
З’яву
Його дружині
Як і йому
Приписали ліки
Від шизофренії
Його дочка
Кинула кавалера
І пішла в монастир
Джонатан Сміт
Вже кілька діб
Не лягав
Джонатан Сміт
Попиваючи колу
Малює ікону
Словом
Чим далі до неба
Тим менш чортівні
І річкових комарів
За п’яти куса
4.
Там де східні мотиви підкріплені анашею і ордами сарани
Прибоями споконвічних статевих недуг ніби невмисних проклять
На першому поверсі «В.Тсой жыф» та різнокубові шприци
На другому насипи несвіжої білизни та позосталостей инших
Ще вище за чотирма броньо-дверима живе лисий Чекіст
І щодоби виявляє в під’їзді на східцях одного-двох мерців
Які навіть від копанців не підведуться і нікуди не підуть
Минулої осені Чекіст за АК виміняв ікону від Митаря Митниць
(Конфісковану од тих хто визрівав на хіпівській пісні)
Там превелика Самотність у блідому освітленні а угорі
Ангели з крильми виклеєними сивиною чиєюсь
Ангели на тлі Якоїсь Гори витягають з долини
Тих які за буйками Стікс-ріки туман червоний вдихнули
Якось Чекіст на перших дверях повісив те мальовидло
І вже наступного дня ті хто займав 1-2 поверхи
Зникли із того будинку
Подейкують що деякі з них стали сажотрусами та двірниками
А решта з ший зрізають ліани і зашивають рани тим
Які не знайшли собі місця у Світовому Театрі Ляльок
Які невчасно втратили м’ятний цукерковий присмак
До яких ніколи ніхто не навідується
І навіть у сни
У жоден сон
