Це йде вона
Ногами весело зрубуючи голови
І тим хто на засклених балконах
І іншим тим що у підземеллях
Вона вища від всієї музики
Що тебе дотепер присипляла
У вині молодім купана
І голосом керує вулканами
Протоптує стежку ту першу
У твоє безголове серце
Вона була поряд і здавна
Ткала гобелени для тебе
На день коли перестанеш
Вислизати з-між пальців
Того що зветься призначенням
Її жіночої матриці
Покохай її на роялі
Зречися кольорів і нот що обмежують
Її зацілуй до цілковитої втрати притомності
Звісно що не буде легше
Але пусто ніколи не буде
Як і розвіються самолюбні фантазії
Бог не скаже зайвого
І якщо Він на гітарі грає
Думаю що Його підслухавши
Як злодій притихлий у сінях
І підібравши відповідні
Акорди та псалми любові
Закохаєш у себе кого захочеш
От її припустімо
