Я зазираю в очі миті,
Дивуюсь вогникам зірок,
Коли, просторами накритий,
Між завтра й зараз жде місток,
Коли у миготінні лампи
Ковзне по клавішам рука,
Коли весна пірна у шахти
І стихне в мороці журба.
Я перешіптуюсь з собою,
Боюсь порушити спокі...

Не прочитай мене з початку й до самісінького кінця.
Не називай мене загально-образно. Підшукай щось вишукане, щось, щоб таким іменем ти більше нікого не назвав би.
Не заперечуй мене і не дозволяй мені надміру вдовольнятися у своїх бажаннях.
Не перечи...

Текст видалено автором твору...

Ти не образишся, якщо я просто засну?
Покладу голову на твої долоні,
Котрі замість подушки для мене
Ти розгорнув, відчуваючи дотик
Теплої скроні.
Я задрімаю в тишині наших мрій,
Посію у серці рівновагу  і спокій…
Ти тільки вловити, мій любий, зумі...

Напіши-ка стішок, мальчік
Не забудь тільки на мапі
Накреслити смужку буйків
За які запливати не варто
Там розпочато відкриту течію,
Це тічка у суки-літератури,
Що з тисяч своїх піхв
Цілодобово тисне
Реву і стогону
Суголосся.
Мальчік,
Я знаю тво...

І знову час для золота і слив,
пір’їна неба легшає над світом.
Я відбиваю всі атаки слів,
що не дають цим вереснем пожити.

Тут - мій театр. У залі - я сама,
на авансцені - тиха-тиха осінь.
Суфлере, ти стараєшся дарма,
твоїх підказок тут ніхто не ...

ташовані майже не можливо), поле битви, вже не просто бою, як на долоні; міцно
"ранкури"за нас возмутся, відчуваю, йти пізно і не можна, ми зустріли  не просто
авангард,а ударну групу що йшла у напрямі  міста  Смілива - крупний  опорний
пункт українс...

Поступово клієнти почали з’являтися і ми вже подумували зняти офіс. Точніше подумувала я, а хлопців все задовольняло, вони днями сиділи в гаражі, пояснювали, що готують повернення Дімона. Той теж був з ними, чи від нервів чи від активного споживання спир...

У потертих джинсах Versace
тебе малював би да Вінчі
серце зляканим кроликом скаче
ми зійшлися в тілесному клінчі

майстерно так порушені слова
чоло спітніле до чола
а очі – ґудзики Versace
серце збуджено, злякано скаче

ти не мариш туманною осін...

* * *
Я просто не знаю навіщо
Щоранку дивлюсь на сонце,
Навіщо воно виходить
Чому давній друг уколовся.

Чому ми радіємо ранку,
Стрибаємо в теплих калюжах
І творимо нову ланку,
Вливаємось в світ байдужих.

Не те, що чужинське горе,
А близьке ...