В пітьмі, напівоголена, біля дверей – у насолоді,
під платтям – він, п’є лоно, захлинається – від щастя,
усміхаєшся, торкаєшся – руки течуть у далечінь,
стикаються, змикаються із ним, хоча він аж за обрієм.
Тактовно, як і завше, все мовчиш про наболіле -
а я кричу і захлинаюсь, тонучи у чорній сонній річці.
І небо над - розітнуте на темнi смуги-стрічки
зі шмаття стягу з гаслом патетичним: "Veni Vidi Vici!"
Похмурий хлопчик народжується в четвер. Він не верещить, не плаче, не лається, тому трохи спантеличує усіх. Батько йде до лікаря з пляшкою коньяку, щоб той пояснив чому малий такий спокійний.
Лікар каже, що малий здоровий і дзвонить у міністерство.
У на...
Художні твори 
Статистика твору: 
слів - 257; 
рецензій - 0.
