Колись лемки мандрували
Не лем по Карпатах...
Про них кругом вшитки знали,
Гварили багато.

Повідали там в Криници,
Перед Франц-Йосифом,
Як то лемки за границу
Поплинули шифом.

Ой, далеко поплинули,
За воду велику.
Товдиль може ще нечули
Нич...

«…Я тобі бажаю легкої долі
Важкого року…»

Прокидаюсь
Дивлюсь в білу стелю
Поруч серце того, хто ще спить
А в моєму чомусь знову й знову пустеля
І відлуння вчорашніх забутих пісень
Тих що серце проймають до болю прощанням
З тою мною, якою була я...

Щойно вбита словом
Із кров»ю на вустах
І словесними опіками
Ніхто не знає якого ступеню.

Вбита дією, з поламаними крилами
Із ногами, які весь час стоять
Як білка в колесі
Так хочеться сказати б…..

Щойно вбита думкою
Яка мов метеор вхопил...

Хочеш переплетеного суму з цигарками?
Хочеш я стану сумішшю глини з твоїми руками
Зліпиш мене, зробиш що хочеш
Хочеш ти цього чи не хочеш?

Хочеш ввіп»юся в тебе зубами
Візьму й розіб»ю всі мрії й кохання
А можу погратись в цнотливую панну
...

Чікушка. до сотні нуль сім;
Лиш тільки наїдки у звертку.
Не знаю де зараз мій дім,
За спиною маю лиш чвертку.

Б"є запах м"ясила в носи,
Блистить світлячком солонина,
І Чверткою хрін обійти
Чікушку, що є за плечима.

Я знаю цю мудрість. Мовчок.
...

Де ворог, де? Навколо - мирні люди,
А нищить нас невидима п'ята.
Сховавсь хосен поміж слова облуди
І згіркла віра в майбуття свята.

В нокдаун совість шле ясновельможний,
А невельможний  - зайцем без квитка.
Хтось вірить у свій внесок перемож...

Фентезі без назви.4

Участь у творенні сього твору може взяти кожний

Василеві Тибелю присвячується з подякою за цінні поради

Розділ ІV
Десять тисяч драконів

Аби краще зрозуміти ситуацію, що склалася у драконячо-людських взаєминах напередодн...

  - Петре! Петре! Ходи до нас, де ти подівся? – голос дружини, що аж бринів від веселощів, долетів до Петра знадвору, навіть крізь зачинене вікно.
Юрба гостей, а з ними й Петрові донька й дружина, розділившись на дві ватаги, розв’язали запеклий, зі смі...

Його звали Вітром. На його плечах не могло втриматись нічого, окрім сотень тонн повітря. Порожнього повітря. Іноді вологого, а подекуди сухого; то свіжого, як перша звістка від коханого серця за останніх сто років, то гнітючого, як прогулянка перед страшн...

Текст видалено автором твору...