Задрімало минуле  в густих споришах,
Спозарана  туманом зітхнуло.
Там шукала  моя вереснева   душа
Споминань березневий притулок.
                        
Руки батькові випаром вийшли з трави,
Підхопили її аж за хмари,
Шепіт грому почувся: дитин...

*   *   *
Я жінкою народжена й мені
Її манери й прагнення всі дані;
З тобою близькість – дар красі й омані:
Відчуть на грудях груди ще одні,
Згораючи у пристрастей вогні;
Буваєм інколи в такому стані,
Що пульс ясний, а розум – як в тумані;
Й за м...

в театрі абсурду  де грає еліта
на струнах душевних народу
з гримерки  генсека вусатого  кітель
настійливо рветься у моду
за ширмою привид очима хижацьке
крізь люльки димок поглядає
і цілиться прямо у морди кулацькі
в яких  милосердя немає
я сило...

    К Л Ю Ч - Т Р А В А

       ВІНОК  СОНЕТІВ

                        І
В полоні хащ, в ошатті темноти,
де, наче ґрати, висохле паліччя,
куди і вітру важко досягти,
під прілим листям сховані сторіччя.

До них, замовклих, зверху, з висоти,
дуб...

*   *   *
Ми спорим про податки й другом зву
Тебе я – й це так справді; та нам звісно,
Як вже розрісся й обвиває тісно
Бур’ян цей нашу пристрасть, мов траву,
Й дотруїть ароматом ледь живу,
Розквітнувши – й без догляду – так пишно:
Уява щось нашіпт...

поросла вниз усередину
порожніє трухлява подоба
і лише невеличкі згустки крові попіл припорошує
порох ночі на омріяній повії
згук поштовхів до нескінченного приречення
згук зла у доконечному
згук тіла у не відчутому
мертвотні паростки лізуть горлом...

Текст видалено автором твору...

Дощ. Вона любила коли йшов дощ. Коли маленькі краплинки води зриваються з неба і з шаленою швидкістю стрімголов несуться вниз і падаючи розбиваються об землю. Сьогоднішня злива була нестримною, розпочавшись так раптово наздоганяла людей по всьому місту.
...

Сказавши А, проговоривши Бе,
Ве,Ге і Ґе – змовчати не зуміють,
Тоді вже  Де і Е – і справжнє Є,
Же. Зе, И, І – мов яблука дозріють,

І стануть в світі  Ї і навіть Йот,
І Ка, еЛ, еМ, і еН, О, Пе  - так рясно,
Що еР і еС підуть також в народ,
Де Те...

Стоїш замислена, немов трава на кручі.
Так – небезпечно, але ж ти – летиш.
Що значить – сумніви? То дітлахи, що б’ються
За пряник щастя чи за мідний гріш -
Твоїх бажань баталії уперті...
Ти добра мама, ти - даєш їм лад.
І, як трава, до сонечка прост...