ти плачеш Харібдо ти й досі плачеш
і ніхто не знає і не знатиме чому
плаче Сіцілія плачуть вечірні миси
плачуть вівці на пагорбах і півні захоплені піною
і червоні райські яблука у солоній воді
ти не маєш обличчя Харібдо і це твоє горе
і нутро тво...
От що мене щиро обурює, так це коли нетямущі перекладачі в морських детективах Алістера Макліна перекладають cabin, як кабіна. Бо це таки каюта. Переконатися в цьому можна, вивчивши болгарську мову, якою каюта буде кабінка.
Посміхаюся до себе,
бо вже впадаю у легкий ступор від одночасності бажань,
від навали бажань
нестриманих
і дуже сильних, як у дитинстві,
пам’ятаєш:
“Мамо-о-о! Я хо-о-чу!”
і далі слідувало
дитяче вимогливе
оте, і оте, і те.....
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design