|
// Поезія
// Сатира й гумор |
Якось Ігора циганка щось питати стала,
Потім точно, як реп'ях, до нього враз пристала.
Той плете додому ледве, щось під ніс бурмочить.
А вона вчепилась в руку. Теж своє торочить.
-Позолотиш, любий, ручку,- я тобі відразу.
Що було, що є, що буде, чист... |
Статистика твору:
слів - 94;
рецензій - 1.
|
Читати
далі... |
© Віктор Насипаний,
14-10-2012
|
|
|