десь розійшлися де кому
ніщо собі не обіцяли
пішли в душевну далину
життя дарило сивину
ріки текли гори стояли
пишучи вічність лиш одну
яка і нині не пропала
чи добре їм перемовчу
пропало що батьки придбали
хоч вірили в правду свою
з якої нині і я п’ю
а вони не своїм віддали
ті її взявши ще й душу
і весь час кричать що їм мало
u11/146
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design