Раніш ніколи над подільськими полями так не лютувала гроза. Блискавиця влучила у занедбану могилу , що притулилася на межі поля, під прадавнім дубом. Тієї ж миті земля на кургані зарухалася - ухопившись зсохлими пальцями за громовицю, випурхнула з-під ґр...

Ця дівчинка із рибками на дні –
вона іще повернеться. Ясні
уста її, і схожі на скляні
її прозорі і тендітні ручки,
які до всіх торкаються речей,
немов кладуть долоню на плече,
а усміх цих замріяних очей –
із бризками барвистої шипучки.

Вона ще п...

Апостоли повертаються на вулиці Вавилонії.
У них за плечима крила повисли сухими віхтями…
Занадто багато часу пробули вони в полоні –
зостались руїни вежі, неначе останні віхи.
Неначе пусті очниці, що плачуть торішнім попелом.
Не варто було ділити не...

Чи правда, що завше самотність приречена
існувати позавчорашнім єдиним доторком?
Ти мав бути звичайним недільним вечором,
але сто днів зими розтопив і лишився опіком.

Я вимірюю час – наливаю в клепсидру воду,
перегортаю годинник цей у твоїй присутн...

Пісні, до яких  я звикаю, відображають потрібні стани:.
жодного слова про каву-любов, жодної ноти тендітної.
Сам-на-сам із собою вмикаю на повну гучність динамік,
полохаю все буденне й просте, ідеями стаю вагітною.

А ви приходите, часто й на звук, к...

Віриш.. розкажу правду
Без прикрас і зайвих слів
Знаєш.. може не варто
Намагатись вбивати дні

…було холодно дуже
І за вікнами дим-туман
Знала, не допоможе
І залишиться просто шрам

Слово.. а потім інше
В реченнях все, що є
Гарне. Часом й...

Сніжно білий.. синьо-чорний..
Все відтінки, барви.. Тонко
Подивись навколо – світло
От.. згасає непомітно..

Щось натхненне..аскетичне
В напів-мірках все міфічне..
Загубились фрази.. звуки
В заготовках до розлуки..

Привітання і зітхання
В...

Реінкарнація забутих снів,
Що десь під ранок не дає заснути
Це наче так хотів.. та не зумів
Зробити те, чого не може бути

Завершення того, що не почав
Стираючи незримі перепони..
А хтось так голосно у слід кричав,
Та вже не було віри в забобо...

Мені потрібен відпочинок, цей мегаполіс зніс мою свідомість разом з фундаментом. Тепер я не можу написати й рядка, слова в якому, зібралися б в логічне речення. З такими темпами, моїй карєрі письменника прийде кінець. Тому я вирішив зробити для себе розум...

1
ця хвороба взаємна – зустрітись давно пора нам.
озирається лютий – довкола мороз і прана.
до приходу пітьми хилитаються тіні сп’яну,
а уздовж небокраю сочиться відкрита рана.
все довкола статичне, допоки мене не крає
ототожнення світу  з по...