"Ми не могли у світі розминутись." (Ліна Костенко)
Чому тоді рейс затримали більш як на дві години? І бортові працівники довго перегукувались-сперечались: "Ще один пасажир! – Всі на борту", перекидували ліниві й знервовані фрази як пінг-понгівський м...
На вулиці було доволі світло, місяць освітлював парк своїми срібними променями, від чого все виблискувало в темряві, і складалося таке враження що ти попав в якусь паралельну реальність. Та все ж більша частина місцевості була схована покривалом темряви, ...
Свіжий затишний вечір, що збігся до собачого гомону та лязгу цеберка -
і ти слухаєш.
Павутиння, туго заплетене лише для поторку роси.
Відро, підняте і тихе, до краю повне - це дзеркало,
що спокушає першу непорушну зірку до коливання.
Як обплутати тебе ніжністю? Солодкою патокою
Пальці, кінчик носа, повіка, щічка, вушко
І все ж те на смак солодке і духмяне, як грушка
І все ж воно пружне, м'яке, піддатливе, радісне
Як поневолити тебе усмішкою?
Як приборкати неприборкане?
Вислизає...
Моя тітка Ліда, в якої я жила студенткою, дуже забобонна. Навіть не зважаючи на те, що все життя вони з дядьком Грицьком пропрацювали в культурі: вона бухгалтеркою в музичній школі, а він – водієм у філармонії. Все одно в їхній квартирі не можна було лиша...
брюнеткам личить червоне і з цим нічого не вдієш
з весною виросли ціни на моркву і буряки
у міста висохли сльози у міста давні надії
воно навчилося їсти життя з чужої руки
а ти навчилася грати а він навчився молитись
усіх вас вкупі мовчанка звела в г...
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design