Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2471
Творів: 44369
Рецензій: 86707

Наша кнопка

Код:



Художні твори Поезія прото-лірика

екологічне

© Уляна Галич (Консуело), 11-04-2013
брюнеткам личить червоне і з цим нічого не вдієш
з весною виросли ціни на моркву і буряки
у міста висохли сльози у міста давні надії
воно навчилося їсти життя з чужої руки
а ти навчилася грати а він навчився молитись
усіх вас вкупі мовчанка звела в глухому куті
пливуть кити а під ними дрейфують зміщені плити
і тиша тріскає навпіл під ваготою китів
коти гуляють дахами а дощ відлунює квітнем
вербове гілля у вікнах про щось своє шарудить
брюнеткам личить червоне – чому ж ти носиш блакитне
стискають горло до болю холодні пальці води
вербу сьогодні спиляли в повітрі пахло бензином
таку стару ніби вічну таку місцеву вербу
тобі у теплому лігві взяло й зробилося зимно
за всі обличчя на світі яких ніхто не забув

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)

не сподобалось
сподобалось
дуже сподобалось



кількість оцінок — 1

Рецензії на цей твір

[ Без назви ]

© Яна Устимко, 13-04-2013
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.51329398155212 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

«Нічний цирк» Ерін Морґенштерн — книга-квиток до країни магії
Є книги, які потрібно читати. А є ті, котрі потрібно «дивитися». Вони мимовільно переростають в нашій …
Книга для тих, хто прагне переважати
Книга «Перевага. У чому сила корпоративної культури» — це нон-фікшн для директорів, власників бізнесу …
«Звичайні незвичайні священики»: віра, що нас єднає
Лагідна зима. Не та, що вдовицею виє в щілинах і кидає кусні мокрого снігу в шибки. А тиха, світла і м’яка, …
Джон Ґрішем «Фірма»: інтелект одного проти могутності сотень
У молодому віці кожному хочеться усього й відразу. З роками людина розуміє, що так не буває, але до цього …