Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2442
Творів: 43757
Рецензій: 85275

Наша кнопка

Код:



Художні твори Проза щоденник

Перше причастя

© Ганна Осадко, 10-06-2009
         «Вірую в єдиного Бога Отця, Вседержителя,  Творця неба і землі, всього видимого і невидимого» - проказували напам’ять, як шкільний вірш, діти у білих льолях із вишитими комірцями…
….заморений аїр на камінній долівці пріло смердів смертю.
Його ритуально порозкидали по всьому храму  – Зелені свята на Галичині – то тобі не забавки…
Пригоріле татариння під  ногами…і ніг тих була добрих півтисячі – кожному хтілося глянути на оцю ініціацію…  
      Діти стояли вже понад годину – рівненькими стовпчиками, як солдати й солдатки на плацу, готові до пожертви во ім»я…
Добрі греко-католички – в основному жінки – матері, бабусі, тітки, хресні, сусідки і родички – оточили свіжу кров їхнього приходу тугим спітнілим кільцем – і годі було вирватися…..
     Я спочатку дивилася на отців. Один правив – його я не бачила, він був одалік, і його заступала хмара білих  хусток. Зате просто перед очі сидів  другий, що приймав сповідь. Мені чомусь стало  його невимовно жаль… Він був опасистий, кремезний, у дорогому вишитому фелоні. Спочатку я вивчала узори на його одязі – а узори ті були голубі, у тон рушничкам, якими були по самісінькі брови вкутані святі і блаженні на численних образах.  Тоді погляд перестрибнув на обличчя cвященика. Роса поту на м’ясистих щоках, червоні ниточки жилок  на носі - йому було жарко. А ще було помітно, що отець не виспався – бо немилосердно позіхав, коли чергова прихожанка оповідала йому свої прощенні й непрощенні гріхи…. І не було тому ні кінця ні краю… він то не бачив, бідолаха, що черга бажаючих очистити душі – оново зміїлася углиб церкви – і щиро сподівався, що оця от дівка чи ота от бабка – вже остання, і вони нарешті відпустять його, як він відпускає їхні гріхи.
Та де там…
…дітям у білих льолях видали білі свічки. Моєму малому свічки не дали – бо то, виявляється, тре було наперед замовити, разом із льольою та відеозаписом… отож, усі діти як діти – полюдські галицькі діти білі ангели зі свічками – а моє – як не люде… я ловлю його  погляд. Зовсім не дитячий погляд. Страх-приреченість-чекання.  Він питає мене – довго ще? Я звожу плечима: а я знаю?
Минає півтори години служби… спека залазить у мозок… натовп зачинає нервуватися… кадило монотонно витляє перед очима… блимають вогники  відеокамер…навиліт стріляють  затвори фотоапаратів.
дим і ладан. Татар-зілля і свічки. Ангели і галичанки…
і тут діти зачинають мліти…
одне за одним, як підкошені, падають на мармурову долівку…
…вчителька катехизації витягає свічку з руки хлопчуря, який умлів – і простягає моєму синові….
…так чи приблизно так живі брали прапори із рук мертвих на кривавому бойовищі во ім’я….
…мене огортає дивне отупіння…час набуває плинності….я відчуваю, що ще трохи, і я теж… мене виводить з такого стану голос малої – вона невідь-звідки взялася серед оцього натовпу…
- Софія?! Ти як сюди дійшла? Навіщо?!
- Мене бабця з дому відіслала, аби я теж причастилася…
Мене зачинає дрібно трусити, щойно уявлю, через яке стовковище вона пробивалася і що з нею могло трапитися….
…а діти у білому падають, а ревні християнки – матері й бабці – кроплять їх святою водою, б’ють по писках, і ставлять назад у шеренги…
…найбільше це нагадувало мобілізацію у Дитячий Хрестовий Похід….
І це було страшно…

….
…..
Напевно, я нікчемна  християнка. Я жахаюся  фанатиків. Я не розумію, навіщо боятися Господа, який є – Любов Одвічна.    Я не вірю, що Отцю моєму потрібне оце збіговисько з відеокамерами, ота шалена юрба, яка після двогодинної Служби (слово правильне у даному контексті. Служіння, служка…ревний садомазохізм) залюбки когось би спалила чи каменувала (жаль, інквізиція нині не у фарворі…бо ж вона – свята! – як ніяка інша інституція - задовольняла бажання та інстинкти натовпу - збудженого від спеки і смороду, щирого у своїй – зрозумілій – вірі.

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)
кількість оцінок — 0

Рецензії на цей твір

а що замість ?..

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© George, 18-06-2009

Навіть не знаю, чи до теми....

На цю рецензію користувачі залишили 11 відгуків
© Галина Михайловська, 14-06-2009

Не все те грішне, що нерозкаяне, не все те святе, що освячене

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Світлана Кедик, 13-06-2009

Серце калатає

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© NATALKA DOLIAK, 13-06-2009

Розбурхалося...

На цю рецензію користувачі залишили 15 відгуків
© Любов Долик, 12-06-2009

Ще кілька моїх зауваг...

На цю рецензію користувачі залишили 4 відгуків
© Петро Муравій, 12-06-2009

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Черезова Варвара, 12-06-2009

А нам татарам ...

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Росткович Олег, 11-06-2009

ужастi

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Захар ван дер Бюйтен, 11-06-2009

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 39 відгуків
© Залєвський Петро, 11-06-2009

Страшно...

На цю рецензію користувачі залишили 26 відгуків
© Михайло Карповий, 11-06-2009

Правдива світлина...

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Микола Цибенко, 11-06-2009

Невже таке було?

На цю рецензію користувачі залишили 2 відгуків
© Наталка Ліщинська, 10-06-2009

Чесно і страшно

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Любов Лібуркіна, 10-06-2009
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.56182503700256 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Сторінками детективного трилера Поліни Кулакової «Корсо»
Книги у жанрі горор чи трилер ще не є достатньо популярними в українській літературі. Цей жанр, хоч …
Улюблені книги письменників: Маркес, Гемінґвей, Бредбері та Стейнбек
Всі ми не раз переконувались у тому, що книга може суттєво вплинути на життєвий шлях і світогляд. А як щодо …
Що почитати, коли в тебе важкий тиждень
Кожна людина має такі дні, коли відчуває, наче життя випиває з неї останні соки. Іноді навіть немає …
Огляд щоденника литовського повстанця: Приклад для наслідування
Боротьба з совєцьким режимом в середині ХХ століття набула широкого розмаху на окупованих територіях. …