Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51553
Рецензій:	96005

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Розбурхалося...

(Рецензія на твір: Перше причастя, автор: Ганна Осадко)

ціле море емоцій. Люба Лібуркіна добре сказала - кожен по-своєму правий, але при обговоренні твору перейшли на вирішення суто не літературних проблем - як виріштити питання задухи - купити кондиціонер до церкви . Дуже слушна порада. Та йшлося про інше, ідея твору - про те, як люди у ревності своїй переходять межу, коли служба у церкві перетворюється у театр абсурду. І абсолютно правий пан Петро - людина має приходити до церкви не тому що туди"ідуть усі", а з потреби внгутрішньої, з потреби очистити , умиротворити свою душу.
Люди - всюди люди - і вони сприймають світ кожен по-своєму.
Цілком логічно, що Пан Петро захищає священика і пояснює, чому той позіхав. Може так і було. Але не одна людина, дивлячись на його позіхання у церкві, подумала саме так - "не виспався" - і хіба то є великий гріх, пане Петре? Люди мають свою думку - і можуть помилятися - то хіба їх треба за те судити? Пояснити їм - згідна.
З цієї дискусіїї народилося і дуже добре зерно, і гарні поради, і навіть суто організаційні моменти, які можна було удосконалити , як нам розказала пані Дара.
Аню, ти таки молодчина, що написала!!! Ось вона - сила слова, скільки людей розбудила, скільки емоцій народила, яке море розхвилювалося!
На мою думку - саме з болючих гострих питань починається пошук істини.
Дякую, Аню, за щирість і сміливість.

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.042732954025269 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати