Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51558
Рецензій:	96010

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Ще кілька моїх зауваг...

(Рецензія на твір: Перше причастя, автор: Ганна Осадко)

Після рецензії й коментарів Михайла Карпового питання доволі добре висвітлено, але я вирішив додати ще кілька штрихів, особливо з боку священика, який, власне, є моїм боком, і мало відомий більшості гаківців.
«Вірую в єдиного Бога Отця, Вседержителя, Творця неба і землі, всього видимого і невидимого» - проказували напам’ять, як шкільний вірш, діти у білих льолях із вишитими комірцями…
….заморений аїр на камінній долівці пріло смердів смертю.
Його ритуально порозкидали по всьому храму – Зелені свята на Галичині – то тобі не забавки…
Пригоріле татариння під ногами…і ніг тих була добрих півтисячі – кожному хтілося глянути на оцю ініціацію…
Діти стояли вже понад годину – рівненькими стовпчиками, як солдати й солдатки на плацу, готові до пожертви во ім»я…" Тут, мабуть, автором по неуважності пропущено, що діти вже годину раз за разом повторювали отой бідний символ віри.
"погляд перестрибнув на обличчя cвященика. Роса поту на м’ясистих щоках, червоні ниточки жилок на носі - йому було жарко. А ще було помітно, що отець не виспався – бо немилосердно позіхав, коли чергова прихожанка оповідала йому свої прощенні й непрощенні гріхи…. І не було тому ні кінця ні краю… він то не бачив, бідолаха, що черга бажаючих очистити душі – оново зміїлася углиб церкви – і щиро сподівався, що оця от дівка чи ота от бабка – вже остання, і вони нарешті відпустять його, як він відпускає їхні гріхи.
Та де там…"
Щоб отець не виспався - то не видно з тексту зовсім. Часте позіхання трапляється не від недосипання. Воно цілком може причептися у задушливій атмосфері, яку Ви описали.
Спекотно в храмі? Так, спекотно. А що поробиш?
Є два виходи:
1. Зорганізуйтеся громадою і побудуйте новий просторіший храм. Особливу увагу зверніть на те, щоб у ньому зробити якомога вищу стелю. Саме під нею буде Вам резервуар повітря для легкого дихання.
2. Купіть громадою кондиціонер для церкви.

Чого Ви беретеся писати про думки священика? Ото ще теліпат явився. Сповідь дає священику дуже потрібне найглибинніше й найінтимніше спілкування з парафіянами. Він дізнається, чим його парафія "дихає", він після того починає розуміти, що саме потрібно парафії загалом і кожному парафіянину зокрема. Він буквально навчається під час сповідань, як саме йому себе вести надалі. Тому не треба писати про те, що він мріяв тоді, коли Ви його зовсім не розумієте.

Справді, після прочитання Вашого твору постає цілком слушне питання, яке вже висловлювали Вам попередні рецензенти: що Ваша героїня робила у такій страшній і жахливій церкві??? Збиралася очолити новітній "дитячий хрестовий похід"?
Приїздіть до мене на службу. У мене людей у храмі по 4-5 чоловік, сповіді рідкісні. А? Ні! Ні! Не буде діла. Згадав! Серед галичан є побожні й благочестиві, віддані церкві люди. Але основна маса ходить до церкви лише тому, що так годиться, бо там, у Галичині, "всі ходять", і тому ця маса йде до церкви, щоб не виділятися. Коли хтось із цієї маси переїздить на схід від Збруча, тут вони вже до церкви не ходять, з тієї самої причини: щоб не виділятися, бо тут "всі не ходять". Тому Ви не будете моєю парафіянкою. А шкода.
У мене на парафії в селі живе одна "побожна", ще не взяв її враг, яка коли їздить до своїх родичів на Львівщину, там обов"язково ходить разом із ними на службу, сповідається і причащається. І це робить із тим, щоб повністю ігнорувати церкву по приїзді додому, на Схід України, де вона вийшла заміж. Хоча колись казала мені про тутешніх людей, які сякі-такі до церкви не ходять. Забула додати, що вона перша з-поміж них. І таких галичан на Сході України, хоч греблю гати.

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.04172682762146 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати