Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2506
Творів: 45256
Рецензій: 88564

Наша кнопка

Код:



Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: Перше причастя, автор: Ганна Осадко)

© Залєвський Петро, 11-06-2009
Ха! ХХІ століття! Середньовіччя. Описаний Вами обряд і якраз пробудить зворотню реакцію в душах дітей - тобто відразу. Відразу через страх. Бо вмлівання в церкві їм запам"ятається на все життя.
Додам, що загалом на діяльність різних фанатичних сект влада дарма не зветає увагу, бо за показним фанатизмом їх організаторів чітко прогядається не віра в Бога, а банальне шахрайство.
Мій знайомий, наприклад, сумлінно носить дечяту частину воїх прибутків у якусь-там секту, а на мої зауваги говорить, що я в тому і на ніготь нічого не розумію.
З повагою, Залєвський П.

Отже, встановлення канону НЗ книг не викликало масової заміни книг. "Генеральна лінія" не була змінена. Десь хтось якусь книгу відклав убік, а багато інших прагнув набути. І завдяки голосу Церкви був застережений у тому, що заради оцих книг, які пропонував купити мандрівний волоцюга з Палестинської пустелі, не варто продавати частину стада овець.
Я читав уривки з "Апокаліпсису Петра". Одразу побачив у них єресь. І, звичайно, вона, однозначно, суперечила правдивим писанням. До речі, це ще один інструмент, яким послуговувався Іриней Ліонський. Перше: щоб писання відповідало вірі Церкви, і друге: щоб писання не суперечили один одному.
Тому, якщо сіоністи з масонами підсовують українському обивателю якусь "сенсацію" на одному зі своїх телеканалів, не надавайте цьому аж такого значення.
"Навіть коли в часи проведення соборів було невідомо (допустимо) про існування євангелія від Іуди, то чому з його появою нічого не хочуть змінювати?" У Церкві не відбувається нічого випадкового. Вся інформація, яка їй необхідна, їй була і є доступною через те, що Церква -це є Божа постанова у прямому розумінні. Церква не знає про щось тільки тоді, коли цього не знає Бог. А такого неможе бути.

© Петро Муравій, 20-06-2009

Встановлення канону книг стало останньою серйозною й авторитетною печаткою: оці книги написані з надхнення Духа Святого, вони дуже потрібні й корисні, а ці книги інші. Канонічні книги вживаються при боговлужіннях, а решта книг можуть містити деякі другорядні подробиці, наприклад, про уклад громадського життя у Палестині в часи земного життя Ісуса Христа, а багато з них містять єресь. Початок офіційного формування канону книг поклав св. Іриней Ліонський. Він помер у 202-у році, як бачите, задовго до першого Вселенського собору, який відбувся 325 року. В основу цього процесу він поклав віру авторитетних церков, заснованих ще апостолами, зокрема, віру римської церкви. Тобто, св. Іріней підбирав ті книги, які мали таке ж вчення, якого дотримувалися апостольські церкви, і відкидав ті книги, які цій вірі суперечили.
Те, що там у середовищі єретиків-докетів було щось написано, і підписано іменем апостола Петра, ну то у нас на ГАКу з"являлися і "Яворівсьький", і "Люся Українка", може ще хтось так підпишеться. Ну і що з того?
Про "Ніззя" в церковному середовищі. До таких дій вдаватися дуже важко й малопродуктивно. Згадайте російських старообрядців. Вони виникли внаслідок виправлення богослужбових книг, і деякій, не дуже значній зміні українцями обрядів на Московії. І що ж? Їх забороняли, висилали, катували, страчували. Проти них урядові війська провадили повноцінні військові дії. І що з того? Вони дотепер живуть і здравствують!

© Петро Муравій, 20-06-2009

, пізніше визнаних богонадхненними, так і багато апокрифів. Сподіваюся, Ви розумієте, що книги у той час були значною матеріальною цінністю, і дозволити їх могли собі тільки люди заможні, або парафії, і то не багато.

© Петро Муравій, 20-06-2009

Не треба думати, що до впорядкування канону книг Нового Заповіту у багато кого з християн були великі книгозбірні, у яких було й багато книг

© Петро Муравій, 20-06-2009

"Господь зіслав їм Духа Святого для того, щоб апостоли мали опору й постійну допомогу Богові." - тут неточність. Слід розутіти так: "постійну допомогу в Бозі."

© Петро Муравій, 20-06-2009

Як би це Вам так відповісти, щоб потрапити в десятку? Щоб і вівці були цілі, і вовки голодні.
По-перше, Ви питаєте не як людина, яка не розуміє і хоче довідатися про богословський погляд на це. Ваше питання не нейтральне, яким воно мало б бути. Фактично воно вже містить звинувачення. Також Ви вдаєтеся до деяких аргументів, яких я ніколи раніше не чув ні від Вас, ні від кого іншого. Ці аргументи Ви нічим не підкріплюєте. І, насправді, вони є звичайнісінькою нісенітницею. Це, зокрема, "чому євангеліє від іуди (який, здається, був найближчим до Ісуса) не захотіли канонізовувати? Якщо воно до церковних соборів та визначення його статусу (канонічне- апокрифічне) фактично було на одному рівні по значимості з іншими євангеліями?"
Поясніть, для початку, чому Ви називаєте Юду "одним з найближчих до Ісуса"?
На якій підставі Ви стверджуєте, що "Євангеліє від Юди" фактично було на одному рівні по значимості з іншими євангеліями"?
А заразом поясніть, коли, на Вашу думку, Юда встиг написати й передати громадськості свою писемну пам"ятку: до того, як повісився, чи після того? Чи може його повісили?
"З цього слідує, що існує вигідне церкві спотворення дійсної біблійної історії." Вдаючись до такого арґументу, вкажіть будь ласка, мотиви такого діяння Церкви. У чому саме можлива вигода такого спотворення?
"Навіть коли в часи проведення соборів було невідомо (допустимо) про існування євангелія від Іуди, то чому з його появою нічого не хочуть змінювати?"
Церква заснована Самим Христом, Який послав своїх апостолів провідувати й засівати слово Боже по всьому світові. І перед тим, як посилати своїх апостолів, Господь зіслав їм Духа Святого для того, щоб апостоли мали опору й постійну допомогу Богові. Завдання апостолів було не в писанні творів, а в ширенні Церкви. Цим вони і займалися. Церква виникла й утверджувалася на початку лише через усну проповідь апостолів. Священне Писання Нового Заповіту виникло тоді, коли Церква вже існувала достатньо тривалий час, і вже до того часу Церква встигла навіть пережити переслідування за свою віру. Апостоли з 12-ти могли інколи й щось пописати у вільний від основної роботи час. Так, ап. Іван писав свій апокаліпсис під час заслання (іншим він тоді й не міг займатися). Апостоли з поміж дванадцяти були переважно людьми "невченими та простими", як про них пишеться в Діяннях. З чотирьох Євангелій тільки 2 написані ними. Ще два написані Марком і Лукою - апостолами від семидесяти. Самий освічений і таки дуже високо освічений, як на той час, з поміж апостолів був святий Павло, який залишив нам у писанні найбільш вагому частку своїх послань, хоча він не належав ані до 12, ані до 70-и.
З Ваших же питань випливає, що Ви можете розуміти Церкву як якесь коло прихильників, яке утворилося після прочитання і схвалення якогось тексту, при чому один текст було відкинуто, а інший схвалено.
Чому одні тексти було відкинуто, а інші схвалено, про це можна поговорити й можна це пояснити. Але Ви маєте розуміти, що Церква старша появи будь-якого новозаповітнього тексту, і що віра її була від початку такою, якою вона є і сьогодні.
Продовжу в наступні дні. Зараз не маю більше часу.

© Петро Муравій, 19-06-2009

Отже, євангеліє від матвія , луки і т.д., є канонічне. Від Юди - апокриф. Тобто всього - навсього хтось з богословів (отців церкви) на дуже давньому церковному соборі сказав "ніззя" і крапка стосовно Є. від Юди. З цього слідує, що існує вигідне церкві спотворення дійсної біблійної історії. я не можу зрозуміти, чому євангеліє від іуди (який, здається, був найближчим до Ісуса) не захотіли канонізовувати? Якщо воно до церковних соборів та визначення його статусу (канонічне- апокрифічне) фактично було на одному рівні по значимості з іншими євангеліями? Ви кажете, що новозавітніх текстів є кілька тисяч, але ж апостолів було лише 12. Тому виникає думка, що євангеліє від будь-якого з апостолів є першочеговим і важливим та рівним з поміж інших 11-ти.. Якщо євангеліє від Іуди не канонізували , то чи не значить цей факт, що дійсну історію про Христа Церква почала трактувати так, як найбільш вигідно їй? Отже, де правда? Якщо церква свідомо не дала дійсних подій 2000 - річної давнини? То , я думаю, все-таки ближче до лукавства.
Навіть коли в часи проведення соборів було невідомо (допустимо) про існування євангелія від Іуди, то чому з його появою нічого не хочуть змінювати? Консерватизм, що влаштовує церкву?
Зрозумійте мене правильно, я не нападаю на церку та на Вас в її особі, я просто хочу розібратися в цих питаннях. Дякую, що Ви знаходите час для відповідей.
З.П.

© анонім (95.111.227.—), 18-06-2009

Слід чітко відрізняти апокрифи від канону. Коли я говорю про апокрифи, я не говорю про канон, а коли я говорю про канон, я не говорю про апокрифи.

© Петро Муравій, 18-06-2009

Це слід розуміти, що ні лука, ні матвій і.т.д. самі не написали того, що є на даний момент в Біблії? з Вами надзвичайно цікаво спілкуватись.
З.П.

© анонім (95.111.238.—), 18-06-2009

Якщо я справді є Юда Іскаріотський, тоді апокрифічні "Євангелії" справді писали ті, чиїм іменем вони підписані!!!

© Петро Муравій, 17-06-2009

А ві інші учні-апостоли є дійсними авторами євангелій?
З.П.

© анонім (95.111.233.—), 17-06-2009

Що воно таке? - "автентичне" чи "вчені довели". Новозаповітніх текстів є кілька тисяч. Про "Євангеліє від Юди" я знаю. Воно написане на папірусі у другому столітті в одній з юдеохристиянських громад. Це один з апокрифів. Ніякого значення для віровчення він не має. Такі писання найчастіше з"являлися у середовищі єретиків. Є "Євангелії" ап. Фоми, Марії Магдалени, Апокаліпсис ап. Петра тощо. То не значить, що Юда, Петро, Марія Магдалена, Никодим справді є авторами цих текстів. Я можу зараж підредагувати свої реєстраційні данні і виступати на ГАКу тим самим Юдою Іскаріотським або Іваном Франком, наприклад. Або Агнесою Поросенко.
Зараз Московський патріархат переймає практику стародавніх єретиків. Москалі видають книги з життєписами високошанованих святих старців, де вкладають в уста святим ті слова й "пророцтва", яких вони не говорили. Так у життєписі святого Лаврентія Чернігівського вміщено "пророцтво" про "Київського митрополита, недостойного сєго званія", який створить розкол і уведе багатьох до погибелі. Саме цікаве те у цій історії, що отець Лаврентій за словами його чад, завжди говорив українською мовою, і спочатку належав до катакомбної церкви, а в МП опинпився не зі своєї волі. Просто МП після війни отримала Чернігівський собор, при якому був старець Лаврентій під час німецької окупації. При цьому храмі о. Лаврентій і залишився. Він мав такий авторитет, що МП не посмів його чіпати.

© Петро Муравій, 17-06-2009

http://litopys.org.ua/rizne/apok.htm
Ось адресок,прогляньте.
З.П.

© Залєвський Петро, 16-06-2009

Я навіть не про фільм - мова йде про існування автентичного євангелія від Іуди, за яким Ісус сказав Іуді, що той має його зрадити. Вчені довели (за фільмом) що воно не є підробкою.
З.П.

© Залєвський Петро, 16-06-2009

"Оце тепер вона - кість від костей моїх, і тіло від тіла мого. Вона чоловіковою буде зватися, бо взята вона з чоловіка. Покине тому чоловік свого батька та матір свою, та й пристане до жінки своєї, - і стануть вони одним тілом." - оце написано про подружнє життя у Біблії.
До речі, Адам теж не ходив з Євою попередньо десь на танці, на гульки до парку тощо.

А кохання? У таких шлюбах, про які я писав, кохання є. Різні люди різне розуміння мають поняття "кохання".
Дасть Бог, з"являться на цю тему нові художні твори.
Про фільм нічого сказати не можу - не бачив.

© Петро Муравій, 16-06-2009

Додам - буквально вчора пізно ввечері по Інтері дивився фільм "євангеліє від Іуди", де йде мова про 100 відсоткове його існування. Як Ви можете прокоментувати?
З.П.

© Залєвський Петро, 16-06-2009

А як же така "банальність", як кохання? що про те є в Біблії?
З.П.

© Залєвський Петро, 16-06-2009

Не обмеження свободи вибору батьками, а активна участь у цьому процесі батьків. Це я просто навів приклад, як можуть утворюватися шлюби від рішення тих, хто, власне, сам до шлюбу не вступає. У Біблії описано такий шлюб Ісака з Ревекою у книзі Буття. Пошуком нареченої і допровадженням її до нареченого займався раб Авраама. Ісак просто знав, кого до нього мають привести, а Ревека знала, до кого їде. Вони тільки зустрілися, і одразу утворили подружню пару. Не було, навіть, попередньої розмови.
Звичайно, тепер вже зовсім не ті батьки, які були колись. Повернути цей звичай зараз неможливо, як неможливо повернути ту свідомість як батьків, так і дітей.
Це доволі цікава тема. Зовсім не обов"язково "вибирати" дівчину роками чи місяцями. Я знаю щасливі християнські шлюби, рішення про утворення яких приймалося за лічені дні. Молоді чітко усвідомлювали обидвоє, чого вони хотіли, серйозно поговорили одне з одним, виявили, що їхні життєві орієнтири збігаються, і цього було достатньо, щоб прийняти рішення.
Щоправда, це вже тема не сектантська. Цур їм вже, тим сектам. Будьмо, тезко!

© Петро Муравій, 15-06-2009

Там мова не про послушника швидше, а про прихожанина. Наплутав.
З.П.

© анонім (95.111.239.—), 15-06-2009

там : точки зору.

© анонім (95.111.192.—), 15-06-2009

Піся відповідної "обробки" він уже НЕ ХОЧЕ свободи вибору, і найкращою свободою вважає слова проповідника. Відбувається все хтитро і ненав*язливо, але досягнення мети забезпечене. Людину перестає цікавити світ як такий, а лише одні проповіді. Про судний день і т.д.... Мені з таким послушником доводилось спілкуватись не раз, тому я називаю ось такі речі (звичайно, що ніякого відношення до твору пані Осадко не має, але коли пішла ця розмова, то чом би не обмінятися думками). Так от, він звертає мою увау, що в якомусь там році (забув уже - років зо 300 тому був чи то чорний день, чи що, там щось наче сонце не зійшло і т.д.) - можете погортати в неті, там такого добра є. Я ж відповів, що про такий історичний факт вперше чую, та проте сказав, що перелистаю нет, якщо хоч щось знайду, окрім проповідей, то погоджусь з таким фактом. Та я звісно, окрім проповідей нічого не знайшов. А вони отакого типу дурниці вважають за істину, яку мій "нічемний" мозок не ні може переварити, ні усвідомити - з їх точеи зору.
Стосовно обмеження свободи вибору батьками - то є дурниця середньовічна. Порада батьківстька - так, а не диктат. Врешті, правильність вибору пари залежить від того ж таки батьківського виховання на протязі усіх попередніх років. А розлучення відбуваються тому, що раніше церква займала значно більше місця в свідомості людей, ніж тепер. І тримала удвох разом боязнь гріха, а проте це зовсім не означає, що подружжя в такому "богобоязненному" шлюбі жило цасливо.
З.П.

© анонім (95.111.192.—), 15-06-2009

У будь-якому випадку, він не проти неї. Йому можуть її запропонувати, а його їй. Не можу знати, наскільки правда те, що Ви стверджуєте, але якщо й так, у людини завжди залишається свобода вибору.
Не так давно питання одруження дітей було в руках батьків. І це не було погано. Зловживання, звичайно, могли бути й траплялися. Але так у людей завжди. Людина буде здатна на зловживання скрізь і за будь-яких умов і обставин. Вона створена зі свободої волі і, відповідно, свободою сваволі.
Теперішні одруження, в яких батьки найчастіше мають роль статистів, не показують зовсім свою вигоду перед стародавніми звичаями вже тому, що ці шлюби часто недовговічні і в більшості розпадаються.

© Петро Муравій, 15-06-2009

Я не кидаю ні який город камінців :)) я просто констатую, як явище. людина перестає бути розпорядниом свого власного життя. Про інші "спокуси" на кшалт п"янства і т. д. мова не йде. То зло однозначно.
========На кому ж іще женитися православному, як не не православній?====== а він її вибирає? Йому її призначать.
Дякую за спілкування.
З.П.

© анонім (95.111.209.—), 14-06-2009

І я не думаю, що безбожність, у якій перебуває більшість нашого суспільства, є кращою за сектантство. Однозначно, ті сектанти п"ятидесятницького толку, яких Ви маєте на увазі, вигідно відрізняються від середньостатистичних сільських п"яниць і розпусників. У наших українських селах пияцтво чоловіків стало майже нормою. Жінки п"ють менше, хоча й серед них п"яниць чимало.
Так, я не підтримую сектантів у їхньому віровченні. Але я швидше підтримаю їх, як безбожників. У сектантів є позитивні моменти. Заперечити це тільки для того, щоб навмисно зайвий раз кинути каменем у їхній город - не мої методи роботи.
Я взагалі під цим "Першим причастям" узявся захищати католиків. Адже у нас, у православних, немає " першого причастя" як такого. Не люблю безпідставних наїздів. Ото і все.

© Петро Муравій, 14-06-2009

Нам би такий серйозний підхід не пошкодив. На кому ж іще женитися православному, як не не православній? І діти їхні, однозначно, мають виховуватися у православній вірі. Ну, і звичайно, дбати, зокрема, і про матеріальне забеспечення своєї церкви.
Якщо Ви хочете наїхати на сектантів, то не з цього боку бити треба, пане тезко.

© Петро Муравій, 14-06-2009

Пане Петре, та при всій повазі до Вас, не займайтесь захистом того, що, й самі знаєте, від Бога далеке. Я говорю реальні речі - для прихожанина такої секти (тієї чи іншої) уже й сімї практично не існує та батька-матері. Увага до людини? Про що Ви? Увага до Джерела доходу! не сперечайтесь - я говорю про реальні речі.
Людині зараз 20 років, ще ось оженять на такій, як сам, і діти їх майбутні теж там будуть - годувати організацію. Так що працюють на перспективу.
З.П.

© анонім (95.111.202.—), 14-06-2009

Реєстрація - надто голосно сказано. У будь-якому випадку, увага до людини сама по собі не може тлумачитися, як негативний чинник.

© Петро Муравій, 13-06-2009

Секта - буквально - шлях до Бога. всі секти, з точки зору офіційного християнства, є єретичними, оскільки вони мають інше тлумачення Біблії, відмінне від ортодоксального вчення, визначеного на Вселенських соборах ще в глибоку давнину.
Тільки ЩО в багатьох сектах є під прикриттям служінню Богу (якось там по своєму) відбувається процес банального заробітку грошей.
Все робиться для того, аби в людині виникла стійка привязаність до секти. навіть бувають заборони дивитись ТВ, особливо на початку. Чому? Тільки для того, аби людина не отримувала ніякої інформації ззовні. Відбувається зомбування. Не сотвори собі кумира! – і що? Навпаки, член секти його бачить в особі пастора (чи як їх там), підкоряється сліпо його волі. Тобто сам собі не належить.
Такого типу полювання відбувається здебільшого на молодих (чи юних) людей, які ще не сформувались , як особистості.
Нагадав, а чому Ви, пане Петре, ні словом не обмовились про реєстрацію адреси прихожан?
з.п.

© анонім (93.180.226.—), 13-06-2009

І секта і церква то є певне угрупавання людей, яка сповідує певне вчення. Скажіть - а що у світі не секта(організація)?

Що до відвідування служби. З усією повагою ставлюсь до людей, які ходять на службу Божу. Бо то є їх воля, їх спосіб життя, для когось потреба...
Так само, як для когось потреба провести службу Божу вдома на самоті з собою... У вірі завжди присутній Бог, деб людина не була, адже люди не перестають любити один одного виходячи з стін церкви, тож храм передусім, то є людська Душа, вже потім тіло і фізичний всесвіт(природа). ..

З повагою до всіх Світлана
вибачте за втручання

© анонім (91.124.226.—), 13-06-2009

Та ні, тезко, не для того. Може дехто і грішить цим, але не можна так однозначно говорити про всіх.
Я не возю нікого на іномарці на службу з одної причини: не маю ані іномарки, ані якого іншого транспортного засобу. А якби мав, вповні можливо, що возив би. Знаю чимало людей, які скаржаться на стан здоровья, зокрема на хворі ноги, живуть далеко від церкви, тому їздять на службу лише тоді, коли до них приїздять діти чи онуки і підвозять їх до церкви, а потім після служби забирають. Це буває від випадку до випадку, а ходити на службу: не ходять.
Є у мене одна парафіянка, яка ходила на службу, якою б хворою себе не почувала. Але згодом таки перестала ходити. Бо вже 95 років бабі. Може виповзти з хати до церкви і по дорозі до неї забути за чим вийшла й куди. Ось таку возив би.
Ех, громадо! Скиньтеся бідному попу на іномарочку!

© Петро Муравій, 13-06-2009

належна фінансова організація - це їхній плюс, а не мінус! --------------- так вони для цього й існують!

© Залєвський Петро, 12-06-2009

Пане Петре, дати гроші церкі (пожертвувати) то є питанням сумління. я неикмаю на увазі платні церковні обряди.
Я говорю про організації , що під калькою віри фактично заробляють гроші, а сімя, по своїй суті, втрачує сім*янина.
Це вже у православній церківі на службу мирян іномарками возять, га?
Самі знаєте, що ні. А там - возили на початку, лиш би затягти.
І може ви кожного мирянина фіксуєте в записну книжку, де адреса його, інші дані? Теж ні.

© Залєвський Петро, 12-06-2009

Das war ich,

© Михайло Карповий, 12-06-2009

В Німеччині фінансове питання вирішене з німецькою ретельністю. Офіційно введений церковний податок для католиків і протестантів. Якщо людина до жодної з цих конфесій не належить, то вона цього податку не платить.

© анонім (89.58.159.—), 12-06-2009

Немає чого за сплачену десятину присікуватися до будь-яких сектантів. Про десятину доволі добре описано у Старому Заповіті. І якщо у якихось церквах цього зараз не роблять, наприклад у православній, то це говорить про кепське фінансове забеспечення церкви, слабеньку свідомість парафіян і неналежну організацію парафіяльно-громадського життя. Про секти та їхні негативні впливи можна багато писати й говорити. Але належна фінансова організація - це їхній плюс, а не мінус!
Раніше і в православній, і в католицькій церквах сплачували десятину.
Чули, що не святі горщики ліплять? !! А знаєте, що ікони теж дуже часто не святі малюють, і церкви будують, і підтримують у належному стані?!! А якщо і святі, то знаєте, що їм також щось їсти треба, десь жити і щось зодягати на себе???
Чи ви може думаєте, що священик як ангел: нічого не їсть і, відповідно, до туалету не ходить? Чи може ви думаєте, що він хоч як і не є таким, то таким має бути???

© Петро Муравій, 12-06-2009

О, ні - адвентисти, але ви тільки підтвердили мою думку про релігійне шахрайство - шахраї в якійсь мірі всі однакові.
Залєвський П.

© анонім (93.180.249.—), 11-06-2009

Дякую за відгук, пане Петре.

© Ганна Осадко, 11-06-2009

Спробую вгадати: ваш знайомий ходить до мормонів?

© Михайло Карповий, 11-06-2009

Вибачаюсь: десяту, своїх.
Залєвський П.

© Залєвський Петро, 11-06-2009

  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 1.3138711452484 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

«Економіка бунтівників»: уроки креативності від піратів, хакерів та бандитів
Персонажів, про яких ви прочитаєте в цій книжці, можна знайти на піратських суднах, у бандах та групах …
Який чудесний світ підземний
Відомо, письменники зазвичай діляться на два види: аудіали і візували. Аудіали беруть словом, про таких …
Вихід із майже дорослих халеп
«Де ESC з моїх халеп?» — це книга з якою можна заново пережити свої 15 років. Згадати подруг, що надокучливо …
Ціна життя п’яної піонерки
Чого варте життя п’яної піонерки і до чого тут кури? Тонка іронія пригодницького роману Сергія Оксеника …