Буває так, що ти опустиш руки,
І не лунає музика і спів,
То із собою я зазнав розлуки
І допомогу в ці дні не просив.
І навмання хотів піти я з дому,
Ніколи не знайти свого ключа,
Але я вірив, що здолаю втому,
Доки є світло і горітиме свіча.

І сп...

День гасне кволо,
Ніч сходить долу;
Ріка завмерла -
Ніде не йде.

Рве хмар запону
Перо червоне,
У шибах - світло
Таке ж руде.

Сніг знову сипле,
Заносить житла,
Сховав дорогу
У каламуть;

По тій дорозі
Труну на возі
Везуть примари
В ост...

Едді, Мангудський пастор,
В церкві скраю села
Правив вечірню пастві,
Тій, що таки прийшла.

Був Святвечір і студень,
Хуга і сніговій.
Не позбирались люди,
Й Едді вдарив у дзвін.

Каже: „Погода – прорва!
Врешті, на те й зима...
Мушу казати Слов...

До М..., Адам Міцкевич

Геть із моїх очей! – скорюсь одразу.
Геть з мого серця! – присуд сповню сам.
Геть з пам’яті! – о ні, того наказу
Ніколи вже не виконати нам...

Темніша тінь, коли здалека пада
І серце огорта важким крилом, -
Так де б не б...

Якщо...
Редьярд Кіплінг

Якщо ти стійко зносиш глум нещирих,
Що, павши духом, шлють тобі докір,
Якщо у собі певен між зневіри,
Та з сумнівів урок береш таки.

Якщо в чеканні ти не знаєш втоми,
Не ходиш пішаком в облудній грі,
Цноту не ставиш на ...

Лютневе надвечір’я
Генрі Лонгфелло

Важкі повіки
Стуля ніч. Ріки
Змертвілим плесом
Не рушать лід.

Крізь хмари диму
Червоно блима
Жарина вікон
В густій імлі.

Зла завірюха
Кружляє глухо,
Ховає в сутінь
Дороги сон.

А на рівнині
Жахітні ...

Відчуття
Артюр Рембо

Як вечір ллє блакить, утечі не спинить:
Прослалась килимком мені жорстка трава.
Хай свіжість мрійнику під ноги струменить,
Хай легкий вітерець волосся овіва!

Забуть усі думки, не промовляти слів...
Любов’ю груди лиш налить ...

Сплін
Поль Верлен

Червоним зайнялися ружі,
У чорнім – трави спориша,

А в серці кожен рух твій, друже,
Болючий спомин залиша.

Ще тиха гладь води зелена,
Ніщо не провіща біди...

Та я боюсь, щоб доля в мене
Вас не забрала назавжди.

Дерева...

Молитва
Сюллі Прюдомм

Якби Ви знали, як одвіку
Самотніх сліз незмірну глиб
В собі носить... Повз мої вікна
Тоді пройшли б.

Якби Ви знали, що спокою
Моя душа не зна давно...
З усмішкою знайшли б легкою
Моє вікно.

Якби Ви знали, моя мила,
Я...

Люксембурзька аллея
Жерар де Нерваль

Вона пройшла – дівчатко юне –
Легка і жвава, ніби птах:
В долоні квітка, ніжні струни
Тремтять наспівом на вустах.

А що, коли це та єдина,
Що б мого серця вчула згук,
Яка б у ніч мою незриму
Осяла темряву...