Починається плач гітари,
Розбивається чаша світанку,
Починається плач гітари,
Гамувати плач її марно –
Не втішайте даремно іспанку.

А так плаче у такт, монотонно…
Плаче так лиш вода або вітер,
Що спиняється снігом бездонним,
А її неможливо спини...

Лебеділа:
- Любий, нині я,
Як вікно, розкрию настіж душу.
І прислужливо, як діючий вулкан,
Скинула нічну сорочку в рюшах...

Ти кипіла:
-Як в останній раз
Хочу не спагетті - яблук райських...
Замість океану гойних фраз,
Вигадай щось в...

Час настав - перерізано нитку.
Мимовільно, нечутно, неквапно
Із зеленої прірви в блакитну
Мов крізь сон полетіла кульбабка.

А вітри віднесли аж за віття,
В хмаровиння розхристану вершу…
Дух займався – хіба не жахіття
Прямувати в незвідане вперше...

***

Вмовкайте, зрадці, ви доволі
Слебезували, що славутна.
Розчарування
                    плинуть
                                 в досвід...
Тепер лише Господь розсудить.

Прозріння звільна гоїть душу.
Наївність вичахла. Як зимно... ...

Пливу просторами сухого Океану,
Мов човен, потопає в зелені підвода, –
Серед шумливих лук, між буйноцвіту бродить,
Минаючи бур’ян рожево-полум’яний.

Спадає мла, кругом – ні шляху, ні кургану;
Шукаю вожая в небеснім хороводі;
Чи хмара блискає? Чи ...

Із нізвідки з любов’ю, надцятого лютопада,
любий друже, високошановний, кохана, навіть
не важливо, хто саме, бо риси обличчя, як правду
говорити, затерлися геть, не ваш та і
вже нічий вірний друг вам вітання шле з одного
із п’яти континентів, збудова...

на висоті Тарханкут

На кормові стрічки вже вітер ледве диха,
Ясна вода грайливо пестить перса ніжні, –
Так молода вві сні про щастя мрії ниже:
Пробудиться, зітхне і задрімає тихо.

А паруси, немов корогви після бою,
Уклалися на голих щоглах споч...

То що, цю думку в змозі ти
Зустріти віч-на-віч? -
Твоє імення на хресті
Проблискує крізь ніч.

В малій цій рисці між двох дат
Усе твоє життя:
Потроху успіхів і втрат,
Надбань і каяття.

Згортає час і рай, і біль
Тугіше в свій сувій.
І зоряний ...

Замислись! Сяйво зір бліде
У ніч, що настає,
На холод каменя впаде.
На нім - ім’я. Твоє!

Та ніч спішить... За мить, гляди -
Надгробок без прикрас.
Твоє життя – удар один,
Що в серці Часу згас.

Скупі слова, скупі діла,
Cміх- маска почуттів;...

Мірза до піліґрима

Тут із садів кохання брості недозрілі
Всевишньому на стіл узято; перла сходу,
Що ніжились у морі щастя й насолоди,
Владарка смерть у вічний морок ув’язнила.

Таять їх забуття непереможні сили,
Тюрбан стримить над ними, холодніш...