Шановні друзі!

19-й конкурс поетичних перекладів наблизився до завершення і настав час оголосити імена переможців.

Отже, ІІІ місце посів Тарас В’єнц із перекладом №1.

ІІ місце розділили Зоряна (переклад №2) і Галина Михайловська (переклад №8).

...

                                                          

    Основою моїх “інсинуацій” будуть: Тарас Шевченко – основоположник  українського націоналізму та Олександр Пушкін – глашатай російського шовінізму*, а  саме Шевченкова містерія “Великий льо...

Речі

Ключі, книжки, монети і тростина,
ЗамкИ і нерозбірливі нотатки,
Що їх уже не встигнуть прочитати
За дні, які судились; пелюстина
Між сторінками, карти, шахівниця,
І призабутий незабутній вечір,
Свічадо, що йому світанок сниться
У відблисках...

Речі

Брелок, монети, у кутку тростина,
замок навиклий, списаний блокнот -
- перечитати б! Але ні… цейтнот…
Он шахівниця. На стіні картина,
і книжка, що між вітхих сторінок
ховає, наче сувенір на пам’ять,
невпізнаванно вицвілий в’юнок,
відбиток...

Речі

Ціпок, монети, в’язанка ключів,
замок слухняний, записи невчасні -  
нечитані, разом зі мною згаснуть
за кілька днів; стіл, карти, дві свічі,

том-фоліант, у сторінках, як в путах
суха фіалка обеліском літа,
ввік незабутня – й, звісно, вж...

РЕЧІ

Кільце для ключів і слухняний замок,
Тростина, монети, забуті нотатки,
Мов дні, що лишились, немає порядку
Між карт, шахівниці, а серед книжок

Зів’яла фіалка, мов вечір ілюзій,
Мов символи ночі, мов згадки, мов сон
Палають багряно світанко...

Речі

Тростина, медяки і жмут ключів,        
Замок слухняний, гральні карти, дошка,
Папір, весь списаний думками й, може,
Їх вже не прочитають за моїх днів.
Розкрита книга, квітка на полях –
Як пам*ятка про вечір незабутній,
Що, як все інше, кану...

РЕЧІ

Старенькі джинси, гривня, ключ від хати,
мобілка древня, ремінь, віршів купа,
не запізнілих, але всім до дупи,
щоб їх читати (а мені начхати…)
Том Борхеса, а в нім – суха кульбаба,
як монумент тій мрії, що сконала…
Так навіть легше, кажут...

Речі

Ключі, замок, монети, патериця,
Нечитані, пожовклі вже, нотатки,
Їх встигнуть прочитати? Ти спочатку
Лічи дні мОї… Карти і стільниця,
На ній же – книга, де між сторінками
Суха хвіялка – символ вечоровий,
Що незабутній і забутий нами.
В свіч...

Речі

Ціпок, монети, ключниця залізна,
І шахівниця,  й карти, і замок.
Нотатки – прочитати їх у строк
Залишений мені не зможуть – пізно.
І книга, та між сторінок в осмуті
Фіалка, як вечірній обеліск,
Зів’ялий незабутній і забутий,
І люстро, де тр...