то вже останній вірш
тобі…
не буде більш…
отак колись сказала
і до конверта вклала

тоненьке квадратове своє серце

заклеїла конверта
і вкинула в заперту
тісну залізну скриню
його через щілину

тепер воно самотнє там товчеться

довкола ...

Текст видалено автором твору...

Сосна гула у висі:
- Весною чути в лісі.
Скривився кріт понуро:
- Приїде, лиш на фурі…
Їжак теж напохваті:
- Скоріш на самокаті.
Вуж зашипів: - Та де там,
Лише велосипедом.

А дрізд сказав: - Я знаю,
Що літаком літає.
Стрекоче їм сорока:
- Я н...

Текст видалено автором твору...

Текст видалено автором твору...

Текст видалено автором твору...

Текст видалено автором твору...

Текст видалено автором твору...

Простували люди
в осінь звільна.

Завертали люди
в зілля, зілля.
У руках – гітари,
в оберемку – півні.
Люди йшли до царства
сонного насіння.
Річка снила, снила.
А з фонтана – бризки.
Серце моє, серце,
вистрибни!

Завертали люди
в зілля, зі...

Ген розбійник-місяць
чорним чубом блиснув,
заострожив пісню.

Коню ж ти мій, коню,
що ж мовчить твій вершник з ружею на скроні?

Ай, остроги мідні.
Молодий розбійник
загубив повіддя.

Коню ж ти мій бистрий,
чом жасмином пахне зловороже вістря?...