навіть важко повірити
що ми були молодими
не те що тепер
і наша шкіра була зовсім тоненькою
крізь неї виднілися капіляри -
мов синюваті лінії
у шкільному зошиті
що ве...
Моя самота й несила,
півсоння мого зіниці,
зіниці коня недремні…
Не спиться, чомусь не спиться,
у час, коли тихо плинуть
тринадцять вітрил по річці,
тринадцять оманних тіней…
Як жаско зоріють ві...
Я бачив, хто він є - дурний гладун.
А все ж прийняв його; бо я гадаю
Що друзів нам не вільно обирати -
Вони неслушні, наче дар небес.
Нізащо в світі я не зраджу дружби,
То ж я відкрив йому свої скарби,
Щоб почувався мов у себе вдома
Мій друг но...
Свіжий затишний вечір, що збігся до собачого гомону та лязгу цеберка -
і ти слухаєш.
Павутиння, туго заплетене лише для поторку роси.
Відро, підняте і тихе, до краю повне - це дзеркало,
що спокушає першу непорушну зірку до коливання.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design