Скільки часу минуло? Година? Дві? Мазой ходив туди-сюди між двома сталагмітовими згірками лише за кілька футів від входу до тунелю, в якому нещодавно зник Дзирт, а за ним і Гвенвівар.
- Кішка вже повинна була повернутись, ...
Закнафейн пірнув у ліжко і відразу занурився в сон, найспокійніший з усіх, які в нього будь-коли були. Сьогодні йому снилися сни, багато снів. Вони не були бурхливими і тільки сприяли ще більшому спокою. Зак тепер був вільний...
Дзирт блукав самотою печерами Підзем`я, проминав сталагмітові згірки, прокрадався під загрозливими вістрями величезних кам’яних списів, що звисали з високого склепіння печери. Матір Меліс наказувала всій родині залишатись в ...
- Нахабство! – гаркнула йоклол. Полум’я в жаровні вибухнуло і створіння знову постало позаду Меліс, знову поклало небезпечні щупальця на верховну матір. – Ти смієш знову кликати мене?
Меліс та її доньки нервово роззирались, во...
- Мертві восьмеро дроу та одна жриця, - розповідала Бріза Матері Меліс на балконі Дому До’Урден. Бріза примчала до будинку, щойно надійшли перші новини про битву. Сестер вона залишила в натовпі на центральній площі Мензоб...
Закнафейн До’Урден: наставник, вчитель, друг. В сліпій люті від власних розчарувань я часто не бачив у ньому нічого з цього. Може, я вимагав від нього більше, ніж він міг мені дати? Невже я чекав бездоганності від цієї змученої душ...
- Його забрали гноми, - розповідав Дайніну Мазой, коли керівник патрульної групи повернувся до печери. Маг підняв руки над головою, щоб верховна жриця та її помічниці могли краще роздивитись, в яке скрутне становище в...
В звивистому лабіринті Підзем`я мовчки мандрували свірфнеблі, глибинні гноми. Не добрі і не злі, та все ж недоречні у цьому світі всеохоплюючого зла, глибинні гноми виживали і навіть процвітали. Вони пишалися своєю бойовою ...
Художні твори 
Статистика твору: 
слів - 2159; 
рецензій - 0.
