|
// Поезія
// Переклад |
Ще юним і дурним подавсь
Я в дальній Мандалай,
Де у бірманку закохавсь,
Прекрасну, наче рай.
Не шкіра - золота сувій,
І вигин чорних брів:
"Переспимо, - сказав я їй, -
За двадцять срібняків?"
У погляді її, здалось,
І цнота, й сум горять.
П... |
Статистика твору:
слів - 61;
рецензій - 4.
|
Читати
далі... |
© Віктор Чубенко,
22-07-2015
|
|
|