Знов і знов щастить Ларисці:
Сім вареників у мисці.
Раз – сметанкою полила,
Два – охайно надломила.
Три варенички із сиром,
Інші – з вишнями чотири.
Сів за столик брат Микола.
Пообідав, як ніколи.
Ось варенички він з’їв,
Тільки з чим, не...

                                       Лист до коханої
Здрастуй моя дорога Керамболіна , пишу тобі свого листа з вітряних та сонячних берегів далекої Аргентини ,де перебуваю на службі у іспанського короля .Єдине ,що зігріває моє закохане серце це почуття...

                       Дякуючи панові Духу і іншим  рецензентам народилась нова версія

Доступна жінка на краю дороги
Замерзла, ніби вмотана у глум,
Колготи рвані, посинілі ноги,
В очах собачий спокій – може сум.

Що сталося? Розвіялись ілюзії?
Чи...

  Вони сидять високо-високо (вони так думають)...Тут сонце здається кумом, а вітер - протягом... Вони бовтають своїми ніжками в небі, як в озері, оглядають нас і гомерично геготять...
  Карлики позаймали найвищі трони (вони так думають)... І мало вже лиш...

Текст видалено автором твору...

***
відчути вагу свого тіла
раптом
як відчуваєш
бавовняний светр на плечах
за якими тягнеш
додому дощ -
уже давно – в третьому коліні який -
не злива
а спливає тихо
і напинаються дерева -
мережаним шатром
абрикоси на ниточках
яблучка на шв...

***
колібрі повертається
до квітки
й довго розмовляє з нею
про новини польової науки
довго – що встигають
вирости й розпуститися
свіжі новини
які ще цідити й цідити
крізь вушко
у вушку – сонях
крутиться навсібіч
лущиться на половині
життя кол...

Заблукав теплий ранок у став.
Замок сивий примружив око,
Задивившись у плесо глибоке,
Де рибальський кортеж устав.
А на спалищах днів сугулоссям
Щось згубилось, а щось знайшлося:

Загадковая посмішка друга...
Борозна від Господнього плуга.....

Програма про ходячі пам’ятники з Сум пройшла дуже добре, додавши ще кілька десятих відсотку рейтингів. Це раніше ми росли на відсотки, але зараз популярність була вже такою високою, що ми більше піклувалися про те, щоб не було падіння. Це був один з тих в...

Так дощика ждуть у спеку,
Як ти мене, люба, ждеш.
Я знаю, ти десь далеко -
За обрієм синіх меж.
Ти в ліжко ідеш і молиш,
Аби я наснився знов.
І кожне ти слово ловиш
Солодких моїх промов.
У снах ти мовчиш, безжурна,
І серце там не болить.
Рослина...