Вони сидять високо-високо (вони так думають)...Тут сонце здається кумом, а вітер - протягом... Вони бовтають своїми ніжками в небі, як в озері, оглядають нас і гомерично геготять...
Карлики позаймали найвищі трони (вони так думають)... І мало вже лишилось часу нам - простим смертним (це вони так думають!), щоб зрозуміти їх...
Ми здіймаємо погляд угору і бачимо лише сонце. Воно засліплює (це ми тільки так думаємо)... і не помічаємо ЇХ...
А як насправді?
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design