Жила-була юна гамадрила Зося. У щоденних пошуках самця вона якось набрела на молодого, самотнього і заклопотаного тим же павіана.
Отже, здибалися вони, запавши одне на одного. Стосунки молодят мали вегетативний, бурхливий і навіть буйний хар...
і розділивши з кицею сардельку
з тобою – каву
з небом – безсоромну рожевість світанкову
сидіти на ганку
один-в-одного мружитися
ліниво вирішуючи питання
про виникнення світів
або первинності яйця чи куриці
...........................................
Ти – моя ковдра в клітинку. Ти – мій липовий чай.
Я тебе, як хвилинки, складаю у стоси й вивчаю.
Ти – ожиновий джем. Ти – чорничне вино.
Ти, на прізвисько Джеммі, як у німому кіно.
Сходинка вгору – цукор, сходинка вниз – сіль,
Джеммі, дай мені руку. ...
Стала на паперті сива бабуся,
Гроші збирала у жменьку сухеньку…
– Ось копійки вам! – до неї звернувся
Хлопець чорнявий, стрункий, височенький.
Мовила хлопцю бабуся тихенько,
Ще й на хустині смикнула торочку:
– Тільки мені ти давай не біленькі...
Осінній день подарував холодний вечір,
Де місяць з торби розлива зіркам вино.
Малесенькі листочки, пожовтівши, прагнуть втечі,
Та вітер не придує все одно…
Осінній день подарував прекрасний вечір.
У жовтому світлі, що ллється крізь білий папір
дуже класно тобі головою випадати на коліна,
лежати й не могти двох слів зв’язати у повітрі,
бо я є до біса п’яний, хоч зроду я й не пив...
І так лежати, слухаючи шурхіт жовтого піску
під білим Сонцем ...
Уходити в гамак межі двох вишень глибоко в селі,
лежати в нім й дивитися меж листя перші зорі.
Відчувати, як тіні хмарин і дерев ідуть по тобі,
не спати, слухати, як сутінки сплітаються надворі...
Художні твори 
Статистика твору: 
слів - 4; 
рецензій - 8.
