Лихо полягало в іншому: він запізнювався.

     Ще не катастрофічно, трохи – але запізнювався. А на цьому серпантині, на цих вигинах марно було й намагатися надолужити згаяний час.
- Спокійно, - сказав він собі. – Якихось десять-п'ятнадцять хвил...

. Врешті решт я думаю, що всі лікарні на одне лице, але розрізнити їх можна по густоті повітря крізь яке йдеш. На одному поверсі лежать хворі у різноманітті домашніх халатів, що приймають процедури і розгадують кросворди. По вечорам нарізаючи ковбаску і п...

Припікає квітень плечі,
Між ногами важко,
В голву пхнуться такі речі
Деколи аж страшно.

Трактористи місять поле,
Кіт толоче кішку,
Твоє тіло нагло голе
Мішу я на ліжку.

Лупе в голову проміння,
Ніч стрічає днину,
Через теє кляте мніння
Зхуд ...

Текст видалено автором твору...

Я:  Ти не втечеш…

Голос:  «Не будь дурепою»

Я:  бо хворі комети
ще літають…

Голос:  «Плював я на комети
от на Марсі…
жизнь в шикаладє»

Я:  для тебе Бог розсипав
зорі намистом по небу

Голос:  «Романтика, читав Хвильового»

Я:  та так н...

Текст видалено автором твору...

Шкіра в прозорому світлі була такою білою,
що кожний поцілунок залишав на ній вірші,
погруддя стало партитурою любовних співів,
пасмо на літерах лежало темним пензлем.

Прозоре світло переносило у простір за межею,
де самота на двох лягла солодким т...

Текст видалено автором твору...

Ми ходитимемо зимою
нічними вулицями
засніженого Києва
і ти казатимеш
правда здорово
що ми удвох ходимо
цим засніженим містом?
і ця зима для мене
вперше в житті
не буде страшною,
я побачу
сліди від крил
на хрустких і крихких
ніби печиво із ди...

Де твої папіроси набиті травою?
Де твої мрії розкреслені?
Повільно згасаєш пятикутною зіркою
на старих інститутських кресленнях.

Зниклі о́брази, нові обра́зи -
час проходить тихо, невпинно,
хотілось багато, хотілось одразу
та зараз ти ...